Аналіз політичної злочинності як відповідної кримінологічної категорії, перерахунок її характерних особливостей. Класифікаційні схеми побудови політичної злочинності. Аналіз правових наслідків збройного конфлікту на Сході України, їх ціна для суспільства.
Аннотация к работе
Навчально-наукового Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаKey words: political criminality, political crime, antiterrorist operation, antiterrorist operation, cost of crime, crime consequences. У кримінологічній літературі загалом виокремлюють три основних підходи до тлумачення політичної злочинності: 1) йдеться про злочини в політичній сфері, повязані передусім з питаннями державної влади, устрою, політичного режиму; 2) одночасно підлягають застосуванню критерії вчинення злочинів у політичній сфері та з відповідною політичною мотивацією; 3) беруть до уваги тільки вказану мотивацію і презюмують, що вона може спричинити вчинення різних за своєю юридичною кваліфікацією діянь [2, с. Кабанов пропонує під політичною злочинністю розуміти «вид суспільно небезпечної поведінки, забороненої міжнародним та (або) національним кримінальним законодавством, вчинюваний субєктами політики (приватними чи посадовими особами, їх групами, спільнотами чи організаціями) з метою збереження, зміни чи припинення діяльності державних конституційних органів, політичних громадських обєднань, вищих посадових осіб національної 140 або іноземної держави, або міжнародної спільноти, або громадських чи політичних діячів, або збереження чи зміни зовнішніх чи внутрішніх кордонів держави, а також повного чи часткового знищення людей, або їх витіснення з певної території за національними, расовими, етнічними, релігійними ознаками чи політичними переконаннями» [цит. за: 4, с. Лунєєв з урахуванням кримінально-правового, мотиваційного та оціночного підходів пропонує всі різновиди політичної злочинності умовно поділити на три види: злочини, які вчиняються з політичних мотивів окремими особами чи угрупованнями проти легального конституційного ладу (держави) або її законних керівників; злочини, які вчиняються з політичних мотивів окремими особами чи групами осіб проти політичних конкурентів; злочини, які вчиняються правлячим угрупованням тоталітарних режимів у власних політичних цілях проти народу, окремих партій, груп і окремих осіб [6, с. Політичні злочини можуть бути засобом досягнення влади чи впливу на неї (опозиційна чи «антидержавна» політична злочинність - злочинність «знизу») або засобом утримання і зловживання 142 владою («державна» злочинність - злочинність «зверху» чи тоталітарна злочинність).