Політологічний аналіз вітчизняного досвіду участі громадян в умовах транзиту. Сукупність структурно-функціональних і соціокультурних чинників, що визначають динаміку й форми демократичної політичної участі України періоду посткомуністичної трансформації.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наукЗахист відбудеться “14 ”березня 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) політичних наук в Інституті держави і права ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права ім. У дисертації здійснено комплексний політологічний аналіз вітчизняного досвіду політичної участі громадян в умовах демократичного транзиту. Визначено теоретичне та методологічне значення класичних і сучасних концепцій демократії, демократизації та електоральної участі для зясування сутнісних характеристик політичної участі українських громадян в умовах демократичного транзиту. Автор на базі аналізу емпіричних даних заперечує існування розколу в українському суспільстві.По-третє, переважна більшість громадян України не задіяна у політичних або громадських обєднаннях, їх думка, як правило, не береться до уваги у процесі прийняття політичних рішень, тому майже єдиною формою реального впливу на процеси політико-владних відносин залишаються вибори та участь у формі прямої дії. Особливість українського переходу до демократії, що відбувається у межах “почетверної трансформації”, вимагає визначення місця України у “транзитологічній парадигмі”, актуалізує проблему пошуку адекватних форм громадської активності та політичної участі. Мета дослідження зумовила необхідність вирішення таких завдань: - визначити теоретико-методологічне та практичне значення класичних і сучасних концепцій демократії для зясування базових характеристик політичної участі українських громадян в умовах демократичного транзиту; здійснити теоретичний аналіз поняття “політична участь” і зясувати її звязок з іншими категоріями політичної активності; розкрити сутнісні характеристики політичної участі як різновиду соціальної дії; У пошуку оптимальних чинників демократизації в Україні предметом уваги автора стали структурні фактори - політичні інститути, соціально-економічні й культурно-ціннісні умови та передумови розбудови нації й держави.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади політичної участі” проаналізовано здобуток зарубіжних та вітчизняних вчених, присвячений дослідженню політичної участі громадян у процесах демократичної трансформації суспільства. У першому підрозділі “Політична участь як обєкт наукового дослідження” здійснено аналіз ступеня висвітлення проблеми участі в науковій літературі. Зясовано, що найбільш повно теоретичне та методологічне підґрунтя політичної участі розроблене у працях учених дальнього зарубіжжя, що пояснюється наявністю там сталої традиції масової участі населення у політичному процесі. Політична участь як суспільний феномен, який потребує комплексного дослідження, тривалий час залишалася поза увагою українських науковців. Важко переоцінити внесок у вивчення проблеми вчених Інституту соціології НАН України, в тому числі розробників і виконавців соціологічних моніторингів 1994-2005 і 1992-2006 рр., які заклали емпіричний фундамент у дослідження різних аспектів політичної участі.Проведений аналіз довів, що перешкодою на шляху розвитку третього сектору в Україні є пасивність населення щодо участі в добровільних громадських обєднаннях, що пояснюється відсутністю сталої демократичної традиції громадської самоорганізації населення, неефективністю діючих організацій, їх слабкою матеріальною та фінансовою базою, споживацькими настроями участі громадян та ін. Дисертант робить висновок, що шлях до розбудови громадянського суспільства пролягає через його демократизацію, яка несумісна з монополією ані держави, ані громади, ані окремих індивідів. У другому підрозділі “Характер партійно-політичної структуризації суспільства” зроблено структурно-функціональний аналіз партійної системи України. Аналіз партійно-політичної структуризації українського суспільства дозволяє дисертанту зробити висновок про те, що процес розвитку партійної системи України пройшов еволюцію - від системи малих партій, через стан поляризованого плюралізму - до системи середніх партій: з перспективою утворення партійної системи великих партій центристського спрямування. Вибори до Верховної Ради України, що відбулися у березні 1998 р., проводилися за новим Законом “Про вибори народних депутатів України” від 24 вересня 1997 р.У першому підрозділі “Особливості партійно-політичної ідентифікації” аналізуються регіональні чинники ідентифікації українських громадян, дані моніторингів суспільної думки в регіонах України щодо ідентифікації населення за певними культурно-історичними, світоглядними напрямами.