Політична участь як об’єкт дослідження в системі інструментарію сучасної політології. Форми участі громадян у національних та наднаціональних політичних процесах. Подолання "демократичного дефіциту" як фактор оптимізації національних політичних процесів.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К. Д. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана на кафедрі політології Інституту соціальних наук Одеського національного університету імені І .І. Мечникова Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Кирилюк Федір Михайлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри політології кандидат політичних наук, доцент, Музиченко Ганна Вячеславівна, Одеський державний економічний університет, доцент кафедри фінансів Захист відбудеться 13 квітня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.053.06 в Державному закладі «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д.Враховуючи той факт, що політична участь є культурно-обумовленим феноменом, референтним полем для її дослідження можуть виступати саме європейські демократії. Мета дослідження зумовила необхідність вирішення таких завдань: - здійснити теоретичний аналіз феномену «політична участь» шляхом розкриття його сутнісних характеристик, основних структурно-функціональних і соціокультурних чинників, мотивів, а також ідентифікації найбільш розповсюджених форм; дослідити динаміку політичної активності громадян у межах найбільш розповсюджених форм політичної участі: референдумах, виборах та політичних протестах в окремо взятих країнах ЄС та Україні, а також у субрегіоні в цілому; на основі виявлених тенденцій щодо динаміки політичної активності та участі громадян країн ЄС і України здійснити перевірку наукової гіпотези щодо існування «демократичного дефіциту» у рамках національних політичних систем та на наднаціональному рівні ЄС; Структурно-функціональний метод було використано з метою визначення мотивів політичної участі громадян, окреслення звязку між інституційними, соціокультурними, економічними, індивідуально-психологічними чинниками та рівнем політичної активності, а також з метою виокремлення ролі належного інституційного дизайну політичної системи та типу політичної культури для забезпечення активного залучення громадян до політичного процесу у відповідності з демократичними стандартами.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади аналізу феномену «політична участь» розглянуто поняття «політична участь», висвітлено стан наукових розробок західних та вітчизняних вчених з проблем політичної участі громадян, проаналізовано основні теоретичні концепції, а також викладено методологію дослідження. У підрозділі 1.1 «Категорія «політична участь» як обєкт наукового дослідження в системі інструментарію сучасної політології» проаналізовано основні підходи щодо інтерпретації категорії «політична участь» та тлумачення сутності зазначеного феномену. Доведено, що поряд з використанням компаративного методу дослідження політичної участі, доцільно використання комплексної методології аналізу, яка включає системний, структурно-функціональний, інституційний методи, дає можливість дослідити виникнення, розвиток, інституалізацію, системну трансформацію основних форм участі громадян у рамках політичного процесу, ідентифікувати політичну участь як інститут політичної системи, що забезпечує не лише її динамічне функціонування, але й стабільність. У підрозділі 2.1 «Сутнісні характеристики та типологія форм політичної участі» визначається, що аналіз функцій політичної участі, а також основних чинників, дозволяє обґрунтувати причини обрання громадянами певної форми політичної участі або комплексної моделі політичної поведінки. Дисертант пропонує доповнити традиційні групи чинників політичної участі, а саме: інституційні, соціально-економічні та соціально-культурні, факторами, які визначають рівень активності громадян у постіндустріальних суспільствах - політичною ефективністю, політичною компетентністю, існуючим рівнем довіри до владних інститутів, а також рівнем політичної відповідальності громадян.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Список литературы
1. Иовчу А. Проблема «демократического дефицита» ЕС - социо-психологическая перспектива / А. Иовчу // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. - 2008. - № 11 (67). - С. 130-139.
2. Иовчу А. Политическое участие и демократическое реформирование через призму теории партисипаторной демократии / А. Иовчу // Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. - 2008. - Вип. №35. - С.2 03-209.
3. Іовчу Г. Теоретичні підходи щодо аналізу феномену «політична участь громадян» / Г. Іовчу // Вісник Одеського національного університету. - 2009. - Том 14. Випуск 2. Соціологія і політичні науки. - С. 77-83.
4. Іовчу Г. Політична участь громадян: механізм прояву соціального конфлікту чи інструмент інтеграції суспільства? / Г. Іовчу // Вісник Одеського національного університету. - 2009. - Том 14. Випуск 13. Соціологія і політичні науки. - С. 526-532.
5. Іовчу Г. Ефективність референдумів у контексті забезпечення права громадян на участь у процесі прийняття суспільно-політичних рішень та впливу на політичний процес / Г. Іовчу // «Гілея: науковий вісник»: Збірник наукових праць. - К., 2010. Випуск 35. - С. 402-408.