Війна за незалежність США як соціально-економічна передумова формування політико-правових поглядів Дж. Вашингтона. Ідейні орієнтири Дж. Вашингтона під час першої президентської каденції. Політико-правовий акцент під час другої президентської каденції.
Аннотация к работе
Політична спадщина Дж. Вашингтона ЗМІСТ ВСТУП ГЛАВА І. ІДЕЙНО-ТЕОРЕТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПОГЛЯДІВ ДЖ. ВАШИНГТОНА 1.1 Війна за незалежність США як соціально-економічна передумова формування політико-правових поглядів Дж. Вашингтона 1.2 Ідейні напрямки розвитку політичної думки початку ХVІІІ ст. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ІДЕЇ АМЕРИКАНСЬКОГО ПОЛІТИЧНОГО ДІЯЧА 2.1 Ідейні орієнтири Дж. Вашингтона під час першої президентської каденції 2.2 Політико-правовий акцент Дж. Вашингтона під час другої президентської каденції ГЛАВА ІІІ. ВАШИНГТОНА ЩОДО ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ АМЕРИКАНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Актуальність теми. Вони відіграють ведучу роль на світовій арені, служать еталоном державного устрою, стилю життя, демократії. З моменту утворення на території сучасних Сполучених Штатів перших англійських колоній в першій половині XVII століття і до юридичного оформлення США в єдину федеральну державу після ухвалення Конституції в 1787 році, пройшло трохи більше, ніж півтора століття. Фундамент державної влади в США та її основних політичних інститутів було закладено саме Дж. Вашингтоном як першим президентом США. ВАШИНГТОНА 1.1 Війна за незалежність США як соціально-економічна передумова формування політико-правових поглядів Дж. Вашингтона Війна за незалежність США (1775-1783) - війна між королівством Великобританія і роялістами (прибічниками британської корони) з одного боку та революціонерами 13 англійських колоній (патріотами) з іншою, які проголосили свою незалежність від Великобританії, як самостійна союзна держава, у 1776 році. У 1860 p. на річках Міссісіпі, Огайо ходило понад тисячу пароплавів. Перший Континентальний Конгрес було скликано у 1774 році задля урегулювання відносин між Великобританією та тринадцятьма суверенними колоніями, складання петиції королю Великобританії Георгу ІІІ про необхідність втручання у справи Парламенту, організації бойкоту англійських товарів, в той же час формально залишаючись підданими Британської Корони. Третій, останній етап революції закінчився прийняттям Конституції США в 1787 році і поправок до неї, які носили демократичний характер і були оформлені, як „Білль про права”. Так, Федеральний уряд вирішував питання зовнішньої політики, оборони, фінансів, загальнодержавного законодавства. Виконавча влада в країні передавалася президентові США, який обирався строком на чотири роки, був головою держави, уряду, а також головнокомандувачем збройних сил. Законодавча влада належала Конгресові. Нижня палата - палата представників - обиралася терміном на два роки пропорційно кількості виборців у штаті. Вона різко контрастувала з абсолютистськими порядками Європи. Цю хибу було усунуто 1789 р. На вимогу всіх штатів Дж. Медісон сформував перші 10 поправок до Конституції - Білль про права. Зауважимо, що хоча Дж. Вашингтон і приймав велику участь у формуванні ідейних принципів США, які вплинули на подальший їх розвиток, його не виділяють в один ряд із провідними мислителями того часу, такими як Т. Джеферсон та Б. Франклін, це пояснюється тим, що політичні погляди Дж. Вашингтона, були так би мовити похідними від поглядів цих філософів, до того ж Дж. Вашингтон окрім своїх ідейних напрацювань в сфері політичного устрою США, був відомий перш за все як славетний військовий командир. 1.2 Ідейні напрямки розвитку політичної думки початку ХVІІІ ст. вашингтон політичний президентський правовий Як відомо, колонізація Північної Америки здійснювалася англійцями за складних політичних і соціально-економічних умов.