Методологічні проблеми дослідження політичної системи. Аналіз політико-правової трансформації українського суспільства на перехідному етапі, особливостей політичної системи та політичного режиму України та шляхів їх державно-правового вдосконалення.
Аннотация к работе
Міністерство внутрішніх справ України ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ (правовий аспект)Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Ярмиш Олександр Назарович, перший проректор з наукової роботи Університету внутрішніх справ Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Копєйчиков Володимир Володимирович, академік Академії правових наук, член-кореспондент НАН України; Захист відбудеться 26 лютого 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.03 Університету внутрішніх справ за адресою: Україна, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Університету внутрішніх справ за адресою: Україна, м.Без пізнання цих інтересів, аналізу діяльності політичних інститутів суспільства, зясування того, хто стоїть за певними системами політичних поглядів, важко прогнозувати політичну перспективу держави, її політичну систему. Становлення і функціонування нашої держави обєктивно залежать від розвязання проблем, повязаних з дослідженням економічних, політико-правових та ідеологічних процесів в Україні: або українське суспільство знайде в собі внутрішні резерви для утвердження державності, або втратить державу. Політичні, правові й ідеологічні аспекти тут обєднуються і виходять на загальнокультурологічні: яка система бачення національних інтересів України з її поліетнічним, полірелігійним населенням, яка система державного забезпечення загальнонаціональних інтересів України, зрештою, яка політична система формується в Україні? Спираючись на те, що вже зроблено в цьому напрямі в Україні та враховуючи світовий досвід політичної організації суспільства, необхідно забезпечити вихід на новий рівень теоретичного осмислення і узагальнення цих проблем, виробити рекомендації як політичного, так і правового характеру. З цією метою у дисертації досліджуються проблеми, що стосуються, зокрема: поняття, змісту та основних ознак політичної системи у співвідношенні з такими поняттями, як “політична організація суспільства”, “структура політичної організації”, “політичний режим”;Отже, в центрі такого явища, як політика знаходиться влада, як засіб реалізації інтересів певних суспільних угруповань. Політична організація за своїм призначенням є важливим структурним елементом політичної системи, її основою, тим, що надає політичній системі якісну визначеність. Зрештою, щодо політичної системи в цілому політична організація суспільства виступає її основним структурним підрозділом, який охоплює не всю політичну систему, в яку крім політичної організації входять інші важливі елементи, зокрема, політичний режим, інститут виборів і референдумів, прав і свобод людини, громадські організації тощо. Якщо порівнювати державу і суспільство, то держава в цілому виступає як своєрідна політична організація суспільства. У цьому звязку розгляд політичної організації суспільства як результату взаємодії (боротьби, співробітництва, компромісів) основних політичних сил суспільства дозволяє найбільш усвідомлено виявити роль і місце держави в системі політичної організації суспільства, характер її відносин з суспільством і як результат цих відносин - характер відносин, які складаються між громадянами і державою.Аналіз розвитку українського суспільства та його політичної системи показує, що в суспільстві відбувається певна суспільно-політична та правова переструктуризація, на базі зміни соціальної структури суспільства змінюється політичний спектр України, реформуються владні структури, поступово формується нова політична система. Для того, щоб виробити певні шляхи демократичного державотворення, вдосконалення політичної системи суспільства слід дати належну оцінку нині діючій в Україні інституціональній політичній системі та політичному режимові. У цьому звязку слід зазначити, що характер здійснення державної влади в Україні і, відповідно, особливість політичного режиму головним чином визначається наявністю такої інституції, як адміністрація Президента України, надання їй, по суті, статусу самостійного державного органу, де-факто Уряду. В результаті політичний режим в Україні є хитким і нестабільним, а влада слабкою і неефективною, але такою, що сприяє формуванню політико-кримінальних кланів та боротьбі між ними. З одного боку, Верховна Рада України не має політичної (конструктивної) більшості, сформованої за партійною ознакою, яка б могла вплинути на формування уряду, з іншого - ні Президент, ні уряд також не мають необхідної більшості, щоб, спираючись на неї законодавчо, забезпечувати програму своєї діяльності.