Політична система Аргентини: критерії визначення, типологія та структура. Особливості становлення та розвиток політичної системи Аргентинської республіки, характеристика основних її елементів. Історія політичних режимів Аргентинської республіки в ХХ ст.
Аннотация к работе
ЗМІСТ: Вступ Розділ 1. Теоретичні основи становлення політичної системи країни 1.1 Політична система Аргентини: критерії визначення, типологія та структура 1.2 Теоретичні аспекти дослідження політичного режиму Аргентини Розділ 2. Дослідження природи, особливостей становлення політичних систем та режимів є одним із головних завдань сучасної політичної теорії. У цілому Латинська Америка, зокрема і Аргентина була й залишається зразком президентської моделі влади на відміну від Європи, для якої характерна парламентська система. При цьому, на думку дуже багатьох громадян латиноамериканських держав, кращою є та влада, яку очолює видатна особистість. Історія Аргентини, зокрема в післявоєнний період, свідчить про повсякчасну потребу аргентинського соціуму в реформуванні політичної системи на загальному тлі нестійкості політичних режимів. Ця держава, відмовившись від диктаторського минулого, набула досвіду будівництва демократичних інститутів влади. Метою роботи є розкриття особливостей становлення та розвитку політичної системи та політичного режиму сучасної Аргентини.Визначення чинників, які вплинули на формування та розвиток політичної системи і режиму Аргентини. Реалізація поставленої мети зумовила вирішення наступних завдань дослідження: - розглянути теоретичні підходи до визначення понять «політична система» та «політичний режим»; - дослідити особливості політичної системи Республіки Аргентина; - охарактеризувати політичний режим притаманний сучасній Аргентині; - проаналізувати період повалення режиму авторитаризму та визначити основні напрямки на шляху до побудови нового поставторитарного політичного режиму; - проаналізувати політичну ситуацію країни напередодні виборів 2007 р., визначити їх передумови та результати. Політична система Аргентини: критерії визначення, типологія та структура Сучасні політологічні дослідження свідчать, що сфера політичного життя не обмежується відносинами держава - суспільство. Отже, і терміни держава, уряд, нація набувають вужчого й інституціонального змісту, оскільки належать до конкретних інститутів, характерних для сучасних західних суспільств. Розвиваючи ці ідеї, Д. Істон писав про авторитарний розподіл цінностей, Р. Структуру політичної системи становлять: політичні відносини; політична організація суспільства (державно-правові органи, політичні партії, політичні рухи, масові суспільні організації, трудові колективи та обєднання); засоби масової інформації; політичні принципи й норми; політична свідомість і культура. Головним призначенням партій є досягнення державної влади; оволодіння апаратом управління для реалізації соціальних інтересів, які вони представляють; участь у розробці політичного курсу країни та вплив на висування і призначення державних лідерів. Це відбувається, коли економічні методи вирішення питань стають неефективними і колектив перебирає на себе політичні функції. Інтереси певних соціальних сил завжди домінують у викладі масової інформації. Закріплені в Конституції, законах, кодексах, законодавчих актах політичні принципи й норми регулюють політичні відносини, визначають дозволене й недозволене під кутом зору зміцнення правлячого режиму. Аргентина розвивається швидкими темпами з бідної країни до потужної індустріальної країни, яка стала одним з регіональних лідерів в Латинській Америці і в майбутньому може стати новим центром сили в світовій політиці. 1.2. Після скинення режиму Перона ВКТ опинилася залежно від нового уряду військових. До конституційної реформи 1994 президент і віце-президент обиралися на шестирічний термін (обрання на другий термін відразу після закінчення першого не вирішувалося) колегією вибірників, члени якої обиралися загальним голосуванням.