Роль політичної освіти як фактора, що забезпечує стабільність, стійкість суспільства. Гносеологічний, соціальний і функціональний рівні освіти як умови входження особистості в політичне життя. Забезпечення гармонізації відносин між політикою та індивідом.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наукОфіційні опоненти: доктор історичних наук Майборода Олександр Микитович, Інститут політичних етнонаціональних досліджень НАН України, завідувач відділу етнополітології доктор політичних наук, професор Наумкіна Світлана Михайлівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. Запропонована автором концепція передбачає комплексний розгляд динаміки політичного життя як процесу збереження і перетворення складної системи на основі комплексу екзогенних і ендогенних для політики факторів, серед яких фундаментальну роль грає іманентний їй процес додання громадянину формального чи фактичного статусу активного субєкта політичного світу. В дисертації доводиться думка про те, що громадянин обєктивно має потребу у відомій нормі політичних знань, умінь і навичок, щоб бути включеним у параметри загальносоціальних змін, визначати свої інтереси, свідомо надавати підтримку демократичним цінностям і інститутам. Предложенная автором концепция предусматривает комплексное рассмотрение динамики политической жизни как процесса сохранения и преобразования сложной системы на основе комплекса экзогенных и эндогенных для политики факторов, среди которых фундаментальную роль играет имманентный ей процесс придания гражданину формального или фактического статуса активного субъекта политической жизни. В диссертационном исследовании обосновывается мысль о том, что гражданин объективно имеет потребность в известной норме политических знаний, умений и навыков, чтобы быть включенным в параметры общих социальных изменений.Актуальність теми дослідження підсилюється тим фактом, що політичні знання особливо необхідні громадянам які діють в демократичному суспільстві, оскільки, вони неминуче повинні взаємодіяти між собою і державою як активні субєкти політичного процесу. Обраний напрямок дослідження повязаний із розробкою планової наукової теми “Політичні, соціально-економічні та етнонаціональні процеси та внесок визначних громадсько-політичних діячів у їх розвиток в південному регіоні України”, яка здійснюється кафедрою політичних наук та Центром політичних досліджень Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили, одним із виконавців якої є дисертант (державний реєстраційний номер 0103U004001). Мета даного дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб у контексті сучасних політичних і соціально-економічних процесів виявити роль політичної освіти як фактора, що забезпечує стабільність, стійкість і відтворюваність політичного процесу та формулювання концепції політичної освіти у перехідний період і на перспективу. · показати зміну поглядів на політичну освіту в переломні моменти політичного життя різних суспільств - в період кризи полісу, становлення християнського середньовіччя і реформації, добу просвітництва, розвитку буржуазних відносин та в період посттоталітарної Європи; У дослідженні при вивченні таких феноменів як “політичний процес”, “влада”, “громадянин” та базових понять типу “політична соціалізація”, “громадянська освіта і виховання”, “політична індоктринація” автор спирався на політико-культурологічний, онтологічний та аналітичний підходи.У першому розділі „Теоретичні та методологічні засади дослідження взаємозвязку політичного процесу з станом поширення політичних знань” на основі характеристики джерельної бази дисертаційної роботи, розкривається ступінь розробленості проблеми, відстежується еволюція поглядів на звязки системи поширення політичних знань з політичним процесом, аналізуються питання концептуальних основ та наукових підходів дисертаційного дослідження. У підрозділі 1.1 „Стан наукової розробки проблем політичної освіти та джерельна база дослідження” відзначено, що до числа перших суто наукових досліджень, в яких розглядається динаміка політичного світу і його звязок з політико-культурними чинниками, відноситься “Старий порядок і революція” Алексіса де Токвіля. Методологічна значимість даної роботи полягає в тому, що в цій роботі показана політична динаміка, яка повязана з політичною освітою як внутрішнім фактором змін “старого порядку”. У значній мірі, дані роботи характеризують процеси, які відбуваються в демократичних та перехідних системах та відображають загальні тенденції нашого часу й інтерес до неї політології. У підсумку слід зазначити, що в цілому роботи, в яких політичний процес і політична освіта були б інтегрально звязані в єдину концепцію, практично відсутні.Разом з тим, в цей період відбувається ще одна важлива трансформація - соціальне поглинається політикою. Практично є всі підстави твердити, що з перших років становлення радянської влади в Україні склалася достатньо потужна система політичної освіти, головним завданням якої стало за всяких обставин і всяких умов пропагувати комунізм.