Специфіка взаємодії мови і політики на основі теоретичного і практичного матеріалу. Сутність, роль та значення політичної мови як засобу маніпулятивного впливу. Основні шляхи обмеження мовного політичного маніпулювання в українському суспільстві.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаУ дисертаційному дослідженні вперше у вітчизняній політичній науці зроблено теоретичне узагальнення та комплексний аналіз проблеми політичної мови, досліджено сутність та особливості політичної мови як засобу маніпулятивного впливу. У роботі розглянуто специфіку взаємодії мови і політики та зясовано коло основних проблем, які складають теоретико-політологічний та практично-прикладний зміст досліджень політичної мови, визначено сутність і основний зміст поняття “політична мова”. Доведено, що політична мова має значний маніпулятивний потенціал, який найбільш повно реалізується у політичних міфах та стереотипах, у політичній рекламі та пропаганді, у функціонуванні засобів масової інформації та в публічному мовленні політичних діячів. У дисертації проаналізовано основні аспекти мовно-маніпулятивної діяльності сучасного політика, обгрунтовано визначальну роль засобів масової інформації у мовному політичному маніпулюванні, визначено заходи, які повинні сприяти обмеженню мовного політичного маніпулювання в українському суспільстві. В диссертационной работе анализируется специфика взаимодействия языка и политики, очерчивается основной круг проблем, которые составляют теоретико-политологическое и практически-прикладное содержание исследований политического языка, выясняется суть и основной смысл понятия “политический язык”, определяются его виды.Усезростаюча роль політики й політиків у світі, перебування їх у центрі уваги засобів масової інформації, співпраця політичних структур і масмедіа, активізація виборчого процесу, а відповідно і загострення конкурентної боротьби між політиками та політичними силами, що у свою чергу призвело до необхідності ефективного впливу на суспільну свідомість, до потреби у ціленаправленому формуванні громадської думки - усі ці фактори в значній мірі зумовили інтерес до проблем політичної мови. У наш час, коли такі засоби впливу на громадськість як фізичний примус, насилля почали відходити на задній план, а натомість все більшого значення набувають механізми політичного маніпулювання, мова стала відігравати ще важливішу роль у політичному житті суспільства, оскільки вона є одним із основних і безпосередніх елементів маніпулятивного процесу. Для вирішення завдань, поставлених у роботі, були використані такі методи: порівняльний - у загальнотеоретичному розділі для виявлення спільного, відмінного й особливого у підходах науковців до різних проблем політичної мови та тлумачення самого поняття “політична мова”; описовий - для розкриття мовно-маніпулятивного потенціалу засобів масової інформації, політичної реклами та пропаганди, політичних міфів та стереотипів, опису механізмів маніпулятивного впливу мови політичних діячів; біхевіористський - для виявлення особливостей поведінки та сприйняття аудиторією повідомлень, від врахування яких залежить ступінь маніпулятивного впливу публічних промов політичних діячів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження зумовлена сукупністю поставлених задач і полягає в тому, що в дисертації: вперше у вітчизняній політичній науці здійснено комплексний підхід до аналізу політичної мови; окреслено основне коло проблем, які складають теоретико-політологічний та практично-прикладний зміст досліджень політичної мови: співвідношення мови і влади, зокрема проблема мовного насилля; взаємовідносини мови й ідеології, зокрема роль мови в ідеологічному протиборстві; функціонування мови у тоталітарному та демократичному суспільствах; особливості соціально-політичної лексики; мова як інструмент впливу на масову свідомість; маніпулятивний потенціал політичної мови; специфіка мовного впливу в політичній пропаганді, рекламі, засобах масової інформації, публічному мовленні політичних діячів; особливості індивідуальної мовної поведінки політиків; поглиблено аналіз взаємозвязку мови й маніпулювання в політиці; доведено, що політична мова має значний маніпулятивний потенціал, оскільки дає можливість через реалізацію своїх основних функцій - комунікативної та інтерпретаційно-оціночної - здійснювати приховане управління свідомістю та поведінкою людей у бажаному для субєктів влади напрямку; зясовано, що найбільш повно маніпулятивні можливості політичної мови реалізуються у політичних міфах та стереотипах, у політичній рекламі та пропаганді, у публічному мовленні політиків;У першому розділі дисертації - “Теоретико-методологічні засади дослідження політичної мови” - здійснюється огляд наукових праць за темою, визначаються основні напрямки досліджень окресленої проблеми, розглядаються різні підходи до розуміння сутності політичної мови та визначається основний зміст поняття “політична мова”. У роботі зазначається, що аналіз взаємозвязку мови і політики має досить давню історію. Хоча увага до питань взаємозязку мови і політики спостерігається ще з античних часів, та при всій актуальності, загальнотеоретичній та практичній значимості цієї проблеми вона залишається ще недостатньо дослідженою у вітчизняній політичній науці.