Дослідження особливостей політичної картини руху України до незалежної держави в добу національно-визвольних змагань 1917–1921 років. Визначення ролі С. Петлюри у здійсненні державотворчих процесів період Директорії Української Народної Республіки.
Аннотация к работе
Україна стала частиною глобалізованого, взаємоповязаного світу і давати адекватні відповіді на його виклики можна лише за єдиної умови - бути єдиними заради себе і своєї України. Відповідно до означеної мети в дисертації ставляться такі дослідницькі завдання: - реконструювати політичну картину руху України до незалежної держави в добу національно-визвольних змагань 1917-1921 років і визначити місце в них С. Петлюри, її впливу на державотворчі процеси в Україні, що відбувалися в 1917-1921 роках. Зокрема, на рівні стереотипів, породжених українофобською пропагандою, продовжує існувати російський погляд на Петлюру, Україну та українську національно-визвольну революцію 1917-1921 років як “утілення хаосу, насильства і зла”. Петлюри стали предметом розгляду у працях багатьох українських вчених, свідчить про вагомість його постаті й політичної діяльності в дослідженні перебігу суспільно-політичних процесів в Україні, у вирішенні тих актуальних завдань, які стоять перед українською нацією сьогодні.Петлюри з урахуванням грандіозних історичних подій, на фоні яких вона розгорталася, є підтвердженням того, що він не просто очолював певний час українську державу, але й стояв біля витоків українського національного руху початку XX ст. На жаль, феномен “петлюрівщини” в Україні часто сприймається на рівні однолінійних тлумачень доби комуністичного тоталітаризму. Будучи прихильником самостійності України, він вважав, що одним з невідкладних завдань мусить бути консолідація всіх сил нації з метою відбудови самостійної української держави. Петлюра стояв на чолі боротьби українського народу за свою державність і під його проводом українська державність у 1917-1921 роках відбулася. І хоча через багато причин українська держава зазнала поразки, набутий досвід став джерелом, з якого наступні покоління черпали віру в державність.
Вывод
політичний петлюра державотворчій визвольний
У Висновках підводяться підсумки проведеного дослідження і узагальнюються отримані результати. Доведено, що реконструкція картини українського життя періоду національно-визвольних змагань 1917?1921 років дає можливість усвідомити значущість впливу С. Петлюри на зміст і характер державотворчих процесів в Україні.
Зроблено висновок, що С. Петлюра був і залишається помітною постаттю в українській історії, в політичному і культурно-національному русі. Як людину, громадянина, громадського діяча його сформувала атмосфера національно-визвольних змагань, участь у суспільно-політичному житті, військова діяльність. Доведено, що державна й суспільно-політична діяльність С. Петлюри з урахуванням грандіозних історичних подій, на фоні яких вона розгорталася, є підтвердженням того, що він не просто очолював певний час українську державу, але й стояв біля витоків українського національного руху початку XX ст.
Встановлено, що ставши символом української державності, С. Петлюра виявився з-поміж сучасників найбільш послідовним, самовідданим її творцем і оборонцем, провідною постаттю національно-визвольної боротьби. В його особі органічно поєднались риси державного і військового діяча, якості політика і організатора українського війська. Недарма найбільші недруги української державності назвали визвольний процес України XX ст. “петлюрівщиною”. На жаль, феномен “петлюрівщини” в Україні часто сприймається на рівні однолінійних тлумачень доби комуністичного тоталітаризму.
Обгрунтовано, що С. Петлюра проводив активну державотворчу політику, а його дії були спрямовані на зміцнення і захист української державності. Будучи прихильником самостійності України, він вважав, що одним з невідкладних завдань мусить бути консолідація всіх сил нації з метою відбудови самостійної української держави. Найбільшим ворогом України С. Петлюра вважав російський більшовизм, який загрожував самому існуванню української нації. С. Петлюра стояв на чолі боротьби українського народу за свою державність і під його проводом українська державність у 1917-1921 роках відбулася. І хоча через багато причин українська держава зазнала поразки, набутий досвід став джерелом, з якого наступні покоління черпали віру в державність. Боротьба за українську державу (хоча і в інших формах), після падіння УНР не припинилась, а імя С. Петлюри стало загальнонаціональним символом такої боротьби.
Усвідомлюючи значення утвердження української державності, С. Петлюра робить висновок, що здобуття української держави - це справа всієї нації, а не одного класу чи однієї партії, справа, яка вимагає єдності волі нації, пріоритету державних завдань над партійністю.
Встановлено, що помітною і надзвичайно важливою із сучасної перспективи національного розвитку є участь С. Петлюри не просто у розбудові держави, але й вплив його на вироблення і впровадження нових підходів до керівництва українськими збройними силами. Велике значення для самої держави С. Петлюра надавав способу організації війська й військових сил, що забезпечувало ефективне функціонування державного механізму в цілому.
Зроблено висновок про те, що одним із головних уроків тієї доби, коли жив і здійснював свої плани С. Петлюра, є усвідомлення значущості організованої, конструктивної діяльності різних політичних сил при досягненні високої мети, імя якій - Україна. Суттєвою причиною поразки української справи в 1917-1921 роках була дезорганізованість суспільства, відсутність національної консолідації, стан хаосу і анархії, що панував у масах. Кроки С. Петлюри на шляхах розбудови української держави, її інститутів, різних гілок влади і свідчать про те, що романтизм революційної доби неминуче повинен поступитися місцем кропіткій і неупередженій конструктивній роботі по утвердженню і розбудові національних інститутів державності. В цьому полягає головна запорука успіху на шляхах національно-державного розвитку.
Вивчення спадщини С. Петлюри, знання уроків національно-визвольних змагань роблять зрозумілим той факт, що піднесення високих завдань, інтересів і потреб українського загалу над потребами та інтересами окремих груп і конфесій, намагання досягти між ними злагоди й примирення вели, безперечно, до духовного й громадянського єднання народу, до реалізації процесів націєтворення. Досвід політичної і військової боротьби українського народу під проводом С. Петлюри має велике значення в осмисленні закономірностей становлення української політичної нації.
Зроблено висновок, що С. Петлюрі належить концепція державної структури України - самостійної, соборної, демократичної правової республіки. Така політична програма та ідеологія стали державотворчою парадигмою всього українства.
Список литературы
1. Гоцуляк В.М. Симон Петлюра та масонство в Україні / Володимир Гоцуляк // Політологічний вісник. - Вип.20. - К.: Тов. ”XXI століття: діалог культур”, 2005. - С.82?89.
2. Гоцуляк В.М. Симон Петлюра і українсько-польські відносини на початку XX ст. / Володимир Гоцуляк // Політологічний вісник. - Вип. 22. - К.: Знання України, 2006. - С.71?78.
3. Гоцуляк В.М. Соціально-політичні погляди Симона Петлюри в період революційно-визвольних змагань в Україні / Володимир Гоцуляк // Вестник СЕВГТУ: Сб. науч. тр. / Отв.ред. П.И. Артюх. - Вып. 91. - Севастополь: Изд-во Сев. ГТУ, 2008. - С.74?77.
4. Гоцуляк В.М. Особливості політичних поглядів Симона Петлюри / Володимир Гоцуляк // Міжн. наук. конференція “Дні науки філософського факультету - 2005”, (26?27 квітня 2005 р.): матеріали доповідей та виступів. ? Част.V. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - С. 91?92.
5. Гоцуляк В.М. Європейський вектор розвитку України очима С. Петлюри / Володимир Гоцуляк // Дні науки філософського факультету - 2006: Міжнар. наук. конференція (12?13 квітня 2006 р.): матеріали доповідей та виступів. ? Част.VI. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. - С. 71?73.
6. Гоцуляк В.М. Політичні погляди С. Петлюри на сторінках періодичних видань / Володимир Гоцуляк // Дні філософського факультету - 2007: Міжнар. наук. конференція (18?19 квітня 2007 р.): матеріали доповідей та виступів. - Част. III. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2007. - С.112?114.
7. Гоцуляк В.М. Соціально-політичні погляди С. Петлюри в еміграції (1920?1926) / Володимир Гоцуляк // Дні науки філософського факультету - 2008: Міжнар. наук. конференція (16?17 квітня 2008 р.): матеріали доповідей та виступів. Част.II. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2008. - С. 103?105.