Основні прояви політичної боротьби представників земського ліберального руху Північного Лівобережжя з російським самодержавством та його адептами регіону у 60—80 рр. ХІХ ст. Історія формування ліберальної опозиційної партії у земських інституціях краю.
Аннотация к работе
Політична діяльність ліберальних земців Північного Лівобережжя (60-80 рр.Розширенню кола прихильників лібералів сприяв перший конфлікт у Чернігівському губернському земському зібранні між демократами та консерваторами, пов’язаний з вимогою реакціонерів щодо повернення земством капіталів губернському дворянству, які нібито були передані земству від ліквідованого Приказу громадської опіки. Карпинський доводив, що жодних капіталів аристократії регіону земство не отримувало. Петрункевича цей факт був переломним моментом - у земстві почала формуватися опозиційна фронда [2, с. У відповідь на активну опозиційну діяльність лібералів та їх очевидний потенціал, провладні сили, боячись посилення демократів у земстві та реальної небезпеки, у їх візії, переходу влади до рук опозиціонерів у цих інституціях, унаслідок колосального посилення симпатій сільського населення - основного виборчого електорату земських зібрань, почали цілеспрямовану, систематичну і методологічну кампанію з дискредитації прогресистів та цілковитого їх усунення з повітових і губернських земських зібрань та управ шляхом усіх можливих обмежень, а в ідеалі - створення умов для неможливості їх участі у земських виборах усіх рівнів. Прогресисти, намагаючись провести у зібрання як найбільше селянських депутатів, прагнули створити демократичну більшість у земствах та нейтралізувати у такий спосіб впливи владних і корпоративних структур шляхом формування політичної коаліції представників селянства і ліберальних діячів.