Аналіз діяльності К. Серторія у контексті розвитку політичних позасистемних практик, які зумовлювали хід трансформаційних процесів у римському суспільстві. Внутрішня й зовнішня політика серторіанської держави. Консолідація антисулланського руху.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: Ставнюк Віктор Володимирович, доктор історичних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків. Офіційні опоненти: Гладких Михайло Іванович, доктор історичних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри археології та музеєзнавства;Постать Квінта Серторія лишила яскравий слід в античній традиції, проте оцінка його діяльності як полководця була неоднозначною. У цьому контексті політична діяльність Серторія потребує нової інтерпретації і нового бачення його постаті як носія системних змін у римських політичних практиках цієї доби. Мета дослідження полягає у комплексному дослідженні політичної діяльності Квінта Серторія як політика перехідної епохи (криза Римської республіки) у контексті політичних позасистемних практик другої пол. визначити роль та місце Серторія у політичній боротьбі 80-х рр. до н.е. у контексті розвитку політичних позасистемних практик у Римі упродовж зазначеного хронологічного періоду; У дисертації використано історико-генетичний метод, що дає змогу окреслити місце і роль історичних постатей в історичному процесі - у нашому випадку діяльність Квінта Серторія; системний підхід і системний аналіз, необхідні для дослідження трансформаційної соціосистеми (римської civitatis) епохи кризи Римської республіки, яку ми розглядаємо як окрему історичну систему з притаманними їй закономірностями розвитку.У першому розділі "Джерела й історіографія дослідження" аналізується ступінь наукового опрацювання проблеми та стан джерельної бази, на основі якої здійснювалося дослідження. Цінність відомостей цього автора для нашого дослідження є очевидна: по-перше, він подає матеріал з послідовною хронологією у розділах 108-115 першої книги його твору "Громадянські війни", що стосуються Серторіанської війни, а по-друге, його працям притаманне перевантаження фактологічності над аналітичністю, що певною мірою зменшує тенденційність в оцінці Серторія. Підрозділ 1.2 "Історіографія проблеми" містить історіографічний огляд відомих теорій перехідних періодів, напрацювання яких лягло в основу нашого підходу до аналізу перехідних суспільств, досліджень, що вивчають проблему кризи Римської республіки, наукової літератури, присвяченої проблемі діяльності Серторія у контексті кризи Римської республіки. У дисертації використано широке коло наукових праць, присвячених загальній історії давнього Риму, політичній та державній системі Республіки, проблемі переходу від Республіки до Імперії, історії політичної боротьби 80-х рр. до н.е., римській провінційній системі та римським провінціям в Іспанії. Крім того, його праця упродовж десятиліть мала неабиякий вплив на подання фактажу, повязаних із Серторієм подій в Іспанії, особливо в загальних роботах з історії Давнього Риму й Іспанії.У результаті дослідження автор дійшов таких висновків, які виносяться на захист: - зясовано, що джерельна база дослідження, до якої належать свідчення грецьких і римських авторів, епіграфічні, нумізматичні й археологічні памятки, дають змогу здійснити комплексний аналіз проблеми згідно з поставленою метою і завданнями. Проте значна історіографічна база, наявні джерела й запропонований нами новий підхід до проблеми дають можливість комплексно дослідити діяльність Серторія у контексті політичних позасистемних практик; встановлено, що роль Серторія у політичній боротьбі 80-х рр. зумовлювалася двома групами чинників, - по-перше, традиційними для римської політичної культури клієнтською системою, військовою діяльністю та прагненням самовираження у суспільно-політичній сфері; по-друге, самими позасистемними політичними практиками, що впливали на свідомість Серторія, перетворюючи його на їхнього носія. зясовано, що, зміцнюючи антисулланський рух у початковий період Серторіанської війни у 80-77 рр., Серторій консолідував різні групи тубільного населення Іспанії - як противників римського панування, так і проримські групи провінціалів шляхом модифікації під умови провінції маріанської позасистемної практики орієнтації на неполісну соціальну базу; зясовано, що попри позасистемну орієнтацію Серторія на неполісні і неримські сили, змістом внутрішньої та зовнішньої політики серторіанської держави (76-75 рр.