Основні напрями політики курфюрста Моріца Саксонського. Його підходи до вирішення конфесійно-політичних проблем, відносини з імператорською владою, зовнішньополітичні контакти. Головні причини участі Моріца у виступі князів проти імператора Карла V.
Аннотация к работе
СТАТТЯ З ТЕМИ: ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КУРФЮРСТА МОРІЦА САКСОНСЬКОГО В 1547-1553 рр. У КОНТЕКСТІ ЛЮТЕРАНСЬКОЇ КОНФЕСІОНАЛІЗАЦІЇСучасні дослідники характеризують її, зокрема, як балансування, орієнтоване на досягнення власної політичної вигоди , як можливий, але нереалізований варіант створення регіональної абсолютистської держави в межах Саксонії, як надання нового виміру політичним та конфесійним основам державного ладу курфюршества Саксонського. За часів правління Моріца курфюршество Саксонське відіграло важливу роль у подіях Реформації, що визначалося як його місцем у політичних відносинах у межах Священної Римської імперії, так і активною участю в зовнішньополітичній діяльності. Після того, як курфюрста Йоганна Фрідріха Саксонського було взято в полон імператорськими військами, його регалії, разом з правами на Саксонію-Віттенберг - тобто на власне курфюршеські землі - перейшли до герцога Моріца. Дослідники повязують початок відчуження між курфюрстом та імператором з негативною реакцією Карла V на прохання Моріца помякшити долю його тестя - ландграфа Філіпа Гессенського, який після поразки євангелічного угруповання у Шмалькальденській війні був заарештований. Бецольда, дії імператора були зумовлені правилом «Divide et impera»: щоб тримати Моріца в постійній невпевненості і залежності, найкращим засобом для Карла V була підтримка суперництва між обома саксонськими династичними лініями.