Обґрунтування процесу політичної адаптації особистості в умовах становлення демократичної політичної системи українського суспільства. Аналіз взаємовідносин особистості з правовою державою і залучення її до системи формування громадянського суспільства.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Богомаз Костянтин Юхимович Дніпродзержинський державний технічний університет завідувач кафедри соціології Офіційні опоненти: доктор історичних наук Бевз Тетяна Анатоліївна Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. Захист відбудеться «9» березня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.181.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) політичних наук при Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.Від того як будуватимуться відносини між особистістю, політичною системою, правовою державою, політичною владою і суспільством в цілому, залежатиме сталість їхніх структур, а, відповідно, і сталість відносин. Науковообгрунтовані взаємоадаптивні процеси у відносинах «особистість - політична система - держава - суспільство» дозволять прискорити процес становлення розвиненої демократії, відкриють перспективи для гармонійного розвитку самої особистості, у тому числі і в системі політичного життя. Актуальність дисертаційного дослідження обумовлена також недостатністю наукових досліджень у вітчизняній політичній науці, відсутністю науковообгрунтованої концепції політичної адаптації; обмеженістю наукового розгляду механізмів, рівнів, методів політичної адаптації, їхніх структурно-змістових особливостей; недостатньо розглядаються адаптивні відносини особистості із політичною системою, правовою державою в умовах демократичних реформ. обґрунтувати процес політичної адаптації особистості в умовах формування і становлення демократичної політичної системи українського суспільства, позначити подальші перспективи взаємовідносин особистості з правовою державою і залучення її до системи формування громадянського суспільства; визначити політико-правові і морально-етичні аспекти адаптації, акцентувати увагу на моральному вимірюванні відносин «особистість - держава», «особистість - політична система».У першому розділі - загальнонаукові та методологічні принципи дослідження процесу політичної адаптації - були визначені основні підходи в дослідженні політичної адаптації, а також теоретично обґрунтовано методологічні засади з проблеми, проаналізовано співвідношення поняття «політична адаптація» із спорідненими з ним поняттями - «соціальна адаптація», «соціалізація»; дослідницьке завдання полягало у визначенні стану наукової розробки обраної теми. Виходячи з існуючого різноманіття визначень адаптації, слід акцентувати на тому, що в більшості випадків в політологічній, соціологічній і філософській науках не приділялося належної уваги питанням політичної адаптації, в основному йшлося про загальносоціальні принципи адаптації особистості. В основному адаптацію розглядають, як феномен соціально-культурного або політико-культурного пристосування, як механізм психологічного ставлення особистості до соціальних умов буття, у тому числі, і до політичних. При аналізі особливостей політичної адаптації в сучасному демократичному суспільстві особлива увага приділена питанням вироблення політичних оцінок і цінностей, виявлення субєктивних і обєктивних чинників, що забезпечують діалектику взаємовідносин особистості з державою, політичною системою і суспільством в цілому. Разом з цим аналіз зазначених наукових праць з проблем зовнішніх і внутрішніх сторін адаптації в межах політико-системного залучення особистості звертає увагу на недостатність розгляду саме внутрішньосистемних чинників, що визначають саму якість адаптації.За результатами проведеного аналізу на основі методологічних засад встановлено, що існуючі теорії, концепції і методи дослідження адаптивних процесів у суспільстві задаються з позицій соціологічного, соціально-психологічного або соціально-культурних підходів в аналізі, які зорієнтовані на визначення соціальних звязків і відносин між соціальними спільнотами - поза увагою залишається проблематика теоретико-методологічного обґрунтування адаптивних взаємовідносин у сфері політики. Порівняльний аналіз понять «політична соціалізація» і «політична адаптація», дав змогу визначитися в сутності політичної адаптації і встановити , що це взаємозалежний процес субєкт-обєктних відношень, де субєктом, як і обєктом можуть виступати і особистість, і політична система, і держава; процес, спрямований на реалізацію особистісних потреб та інтересів в результатах індивідуальної і суспільно значущої політичної діяльності. Аналіз змістовно-функціонального співвідношення зазначених понять дозволив виявити їх відмінності і встановити, що політична адаптація - це процес перервний, повязаний з новими політичними обставинами життєдіяльності особистості на відміну від соціалізації як процесу безперервного, який триває протягом всього життя.