Оцінка політичних вчень Карла Маркса і Фрідріха Енгельса. Розгляд авторитарного режиму як державно-політичного устрою суспільства. Визначення поняття "демократія". Вивчення англо-американського, континентально-європейського і тоталітарного типів культур.
Аннотация к работе
Політичні режими традиційних політичних систем 3. Класифікація типів політичної культури 1. Критично-утопічний соціалізм Клод Арні де Рувруа Сен-Сімон (1760-1825) жив у часи, коли Велика французька революція покінчила з феодально-монархічними порядками й проклала шлях до капіталізму. Критично оцінюючи її наслідки, він вважав, що сучасне йому суспільство нерозумне, недосконале й неминуче буде замінене іншим ладом. Вихідними пунктами його плану, з одного боку, стала переконаність у провідній ролі індустріалів у суспільному житті, а з іншого - ставлення до організації промисловості як до одного з найважливіших чинників досягнення суспільного блага. Мислитель розглядав державну владу як основний засіб організації виробництва, адже політика є наука про виробництво. Франсуа Марі Шарлю Фурє (1772-1837) належить особливе місце в історії суспільно-політичної думки. Але люди ще не пізнали, не відкрили для себе кодексу соціальних законів, які він їм дарує. На думку мислителя, саме вихованням людських характерів визначається образ суспільства. Марксистське вчення про політику Найбільш поширеним у 19-20 ст. стало політичне вчення К. Маркса, Ф. Енгельса. Вона втілюватиме одвічні ідеї справедливості, рівності, демократії в інтересах більшості народу шляхом примусу стосовно незначної меншості. Отже, в працях К. Маркса й Ф. Енгельса були висунуті та обрунтовані тлумачення політики, держави, влади, власності, інших політичних інститутів. Одним із засновників німецької соціал-демократії був Ф. Лассаль (1825-1864), який, за оцінкою Ф. Мерінга, правильніше поцінував загальне виборче право як важіль пролетарської класової боротьби, ніж це зробили - принаймні свого часу - К. Маркс і Ф. Енгельс. Е. Бернштейн (1850-1932), вважаючи себе марксистом, доводив, що з розвитком науково-технічного прогресу відбуватиметься не концентрація, а децентралізація капіталу, промисловості та сільського господарства. Діяльність К. Каутського (1854-1938) також повязана з розвитком соціал-демократичних принципів суспільного будівництва.