Політичні критерії членства та "політика обумовлення" як дієвий механізм Європейського Союзу у євроінтеграційному діалозі з Республікою Хорватія - Статья
Конкретні кроки виконання Республікою Хорватія політичних критеріїв членства ЄС як передумови для вступу в Європейський Союз. Реформа правосуддя та ефективна боротьба з корупцією. Вирішення проблем біженців та нормалізація відносин з країнами-сусідами.
Аннотация к работе
Політичні критерії членства та «політика обумовлення» як дієвий механізм Європейського Союзу у євроінтеграційному діалозі з Республікою ХорватіяОсобливу увагу приділено політиці обумовлення (political conditionality), тобто такій політиці ЄС, коли прогрес країни на шляху до членства ставиться у пряму залежність від виконання нею взятих на себе зобовязань у рамках відповідності політичним критеріям. З метою забезпечення виконання політичних критеріїв членства, затверджених рішеннями Європейської Ради у Копенгагені (1993 р.) та __ Мадриді (1995 р.), а також норм acquis communautaire, Європейський Союз майже увесь процес європейської інтеграції Республіки Хорватії використовував політику обумовлення (political conditionality), тобто ставив у залежність подальший хід процесу виконанням взятих країною зобовязань у конкретних сферах. Це, передусім, виконання політичних критеріїв, зокрема, забезпечення стабільності інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, повага до прав людини, повага і захист національних меншин; економічних критеріїв, зокрема, створення дієвої ринкової економіки і здатність витримувати конкурентний тиск і дію ринкових сил у межах ЄС; інших критеріїв, передусім, здатність узяти на себе зобовязання, що випливають з членства в ЄС, включаючи суворе дотримання цілей політичного, економічного, валютного союзу; адміністративних критеріїв, зокрема, забезпечення необхідної правової та адміністративної спроможності впроваджувати норми acquis communautaire. Урліч виходять з твердження, що політика обумовлення членства є найбільш успішною стратегією політики розширення ЄС і роблять порівняльний аналіз процесу приєднання до ЄС Республіки Хорватія та Республіки Словенія з точки зору застосування до них з боку ЄС політики обумовлення, наголошуючи, що у випадку РХ ця політика використовувалася більш інтенсивно [3, с. У останньому Звіті про прогрес (Progress Report), який був оприлюднений у 2010 р. перед офіційним завершенням переговорів про членство, Єврокомісія зазначала, що РХ зробила відчутний прогрес у сфері правосуддя та основних прав, але визначила ще дев’ ять напрямів, де подальший прогрес був потрібен: реформа правосуддя, захист основних прав людини, зокрема, національних меншин та біженців, інфраструктура та обладнання судів, імплементація антикорупційної політики, політична відповідальність за корупцію, владнання державних витрат, зміцнення прав людини [11].
Список литературы
1. VACHUDOVAM. A., Spendzharov A. The EUS Cooperation and Verification Mechanism: Fighting Corruption in Bulgaria and Romania after EU Accession widesh Instutute for European Policy Studies / M. A. Vachudova, А. Spendzharov European Policy Analysis. - 2012. - №1. - P. 19.
2. Kochenov Dimitry. EU Enlargement Law: History and Recent Developments: Treaty - Custom Concubinage? [Electronic resource] / Dimitry Kochenov // European Integration online Papers. - 2005. - № 6, Vol. 9. - P. 34.
3. Bojinovic Fenko A., Urlic. A. Political Criteria vs. Political Conditionality: Comparative analysis of Slovenian and Croatian European Union accession processes / A. Bojinovic Fenko, A. Urlic // Croatian International Relations Review. - 2015. - №XXI (72). - P. 107-137.