Моделі процесу формування потоку рентгенівського випромінювання з урахуванням конструктивних параметрів та електричних режимів роботи рентгенівської трубки. Параметри перспективних передавальних електронно-променевих приладів та рентгеноскопічних систем.
Аннотация к работе
Національний технічний університет УкраїниРобота виконана в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України на кафедрі електронних приладів та пристроїв Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Денбновецький Станіслав Володимирович, Національний технічний університет України "КПІ",завідувач кафедри електронних приладів та пристроїв Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Воронов Сергій Олександрович, Національний технічний університет України "КПІ", завідувач кафедри технічної фізики НТУУ "КПІ" кандидат технічних наук Дзюба Валентин Павлович, Державне підприємство "Завод Генератор" Міністерства промислової політики України, м. Захист відбудеться ? 14 ? червня 2004 р. о 14.30 на засіданні спеціалізованої Ради Д 26.002.08 у Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" за адресою: 03056, м.Київ, проспект Перемоги, 37, корп.У рентгеноскопічних системах, які працюють в режимі регульованої тривалості накопичення сигналів, не визначені залежності параметрів, що впливають на виявлення дефектів (відносної чутливості контролю, вихідного відношення сигнал/шум, просторової роздільної здатності) від тривалості накопичення, характеристик вхідного рентгенівського випромінювання, а також від параметрів і електричного режиму роботи ЕПП. Метою дисертаційної роботи є поліпшення параметрів рентгеноскопічних систем неруйнівного контролю на основі електронно-променевих приладів - відносної чутливості контролю і граничної товщини контрольованих обєктів, за рахунок переведення електронно-променевих приладів в режим регульованої тривалості накопичення сигналів, що дозволить замінити неоперативний і дорогий рентгенографічний контроль з використанням рентгенівських плівок, які містять срібло, на рентгеноскопічний. визначення залежностей параметрів, що впливають на виявлення дефектів (відносної чутливості контролю, вихідного відношення сигнал/шум, просторової роздільної здатності), від тривалості накопичення, характеристик вхідного рентгенівського випромінювання, а також від параметрів і електричного режиму роботи ЕПП; розробка алгоритмів настроювання і роботи РСС, що працюють у режимі регульованої тривалості накопичення сигналів. вперше запропонована методика визначення оптимальних значень потужності експозиційної дози рентгенівського випромінювання на вході РСС на основі рентгеновідиконів (РВ), працюючих в режимі регульованої тривалості накопичення сигналів, яка дозволяє для заданих типу матеріалу і товщини контрольованого обєкта встановити однозначну відповідність між тривалістю накопичення та потужністю експозиційної дози, що забезпечує максимальне вихідне відношення сигнал/шум і найкраще виявлення дефектів;На основі статистичного аналізу перетворення рентгенівського зображення у РСС показано, що найбільш ефективним способом зниження порогового рентгенівського контрасту і, відповідно, поліпшення відносної чутливості РСС та розширення діапазону контрольованих товщин обєктів є збільшення часу накопичення шляхом переведення передавальних ЕПП в режим регульованої тривалості накопичення сигналів на мішені. Проаналізовані недоліки відомої методики розрахунку параметрів рентгенівського випромінювання з неперервним спектром за контрольованим обєктом з використанням ефективних (інтегральних) коефіцієнтів ослаблення випромінювання матеріалів та псевдоекспоненціальної залежності інтенсивності випромінювання від товщини обєкту, яка забезпечує невисоку точність розрахунку з похибкою 15?20 %. Запропонована удосконалена методика визначення параметрів рентгенівського випромінювання з неперервним спектром за контрольованим обєктом, яка враховує форму енергетичного спектра випромінювання та його змінювання при проходженні випромінювання через обєкт за допомогою коефіцієнтів послаблення моноенергетичного випромінювання матеріалів.