Вплив генотипу ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) на клінічний перебіг артеріальної гіпертензії, на гіпертрофію міокарду лівого шлуночку. Ефективність терапії сартанами у хворих на артеріальну гіпертензію та вплив на неї поліморфізму гену АПФ.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Целуйко Віра Йосипівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри кардіології та функціональної діагностики Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Лапшина Лариса Андріївна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри внутрішньої медицини № 2, клінічної імунології та алергології; Захист відбудеться «22» травня 2009 року о «10.00» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському національному медичному університеті МОЗ України (61022, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Харківського національного медичного університету МОЗ України (61022, м.За статистичними даними Міністерства охорони здоровя, в Україні в 2005 році зареєстровано понад 9,8 млн. людей з артеріальною гіпертензією, що становило 24,3 % дорослого населення (Коваленко В.М., Лутай М.І., 2005), в 2007 році цей показник сягнув 11 340 580 чоловік, серед них працездатного віку - 4,8 млн. осіб, при цьому розповсюдженість артеріальної гіпертензії за останнє десятиріччя зросла вдвічі (Гайдаєв Ю.А., Коваленко В.М., Корнацький В.М., 2007). Не дивлячись на появу нових високоефективних антигіпертензивних препаратів та сучасних підходів до лікування, детально розроблених на рівні рекомендацій, керівництв та національних програм з боротьби з артеріальною гіпертензією, результати втручань з контролю АГ в усіх країнах світу залишається незадовільним (Kearney P., Whelton M., Reynolds K., 2003; Gerbino P., Bramley T., Nightengale B., 2004). Стандартизований за віком показник поширеності артеріальної гіпертензії в України становить 29,3% серед міського населення (32,5% серед чоловіків і 25,3% серед жінок) та 36,3% серед сільського населення (37,9% серед чоловіків і 35,1% серед жінок). Підтверджені епідеміологічно і доведені клінічно наукові факти свідчать, що при правильно організованій профілактичній і лікувальній допомозі хворим на артеріальну гіпертензію зменшується кількість ускладнень захворювання: інсультів в середньому на 35 - 40 %; інфаркту міокарда - на 20 - 30 %; серцевої недостатності - на 50 %; поліпшується прогноз і підвищується якість життя хворих (Guidelines for the Management of Arterial Hypertension, 2007). Вивчити ефективність терапії інгібіторами АПФ у хворих на артеріальну гіпертензію та вплив на неї поліморфізму гену АПФ.Гіпертрофією міокарду лівого шлуночку вважали збільшення маси міокарду лівого шлуночку (за даними ЕХОКГ), індексованої до площі поверхні тіла, вище 125 г/м2 для чоловіків та вище 110 г/м2 для жінок. Після початкового обстеження хворі на артеріальну гіпертензію отримали рекомендації щодо модифікації образу життя та були рандомізовані (методом конвертів) на дві групи. В результаті проведення молекулярно - генетичного обстеження встановлено, що серед учасників дослідження найбільшу кількість складали носії D алелі гену АПФ (при I/D поліморфізмі гену АПФ D алель є домінантною алеллю) - 77 особи (77%): гомозиготний тип успадкування був виявлений у 16 хворих (16%), гетерозиготний стан - у 61 пацієнта (61%); носії генотипу ІІ складали 23% (23 пацієнта) від всієї групи спостереження. На зустрічаємість D алелі впливали віковий фактор та наявність супутнього цукрового діабету: серед хворих віком до 55 років та з супутнім цукровим діабетом пацієнти з гомозиготним і гетерозиготним типом успадкування D алелі гену АПФ зустрічались частіше, ніж у хворих 55 років і старше та без цукрового діабету (82% та 93,4% проти 69% та 74% відповідно). Крім того, для гомозиготних носіїв D алелі, в порівнянні з ІІ генотипом, були характерні більші показники систолічного та діастолічного артеріального тиску, а також більш виразний розвиток гіпертрофії міокарду лівого шлуночку за показником модифікованого Корнельського індексу та даними ЕХОКГ: Корнельський індекс дорівнював 1578,8 ± 101,8 мм ? мс, ММЛШ - 352,6 ± 16,2 г та ІММЛШ - 167,2 ± 7,3 г / м2 при DD генотипі проти Корнельського індексу - 1240,4 ± 35,4 мм ? мс, ММЛШ - 311 ± 7,7 г та ІММЛШ - 157,5 ± 5,7 г / м2 при ІІ генотипі (р <0,01 / р <0,05 / р <0,05, відповідно).У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково - практичного завдання, що полягає в оптимізації лікування та покращенні прогнозу хворих на гіпертонічну хворобу на підставі вивчення впливу I/D поліморфізму гену АПФ на клінічний перебіг артеріальної гіпертензії та ефективність антигіпертензивної терапії інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту та сартанами. Найбільш вагомі відмінності існують у хворих з гомозиготним типом спадкоємства D та I алелі, група з ID генотипом займає проміжне положення.