Особливості проведення профілактики кетозу та гепатодистрофії вівцематок шляхом корекції раціону за рахунок природних кормів. Характеристика дифузійного методу Р. Трубки щодо визначення кетонових тіл у крові вівцематок, способи його вдосконалення.
Аннотация к работе
Поліморбідність: кетоз та гепатодистрофія вівцематокМодифікована методика визначення кетонових тіл у крові дозволяє проводити безпомилкову діагностику кетозу вівцематок, здійснювати поглиблене вивчення захворювання у тварин інших видів. На третьому етапі експериментально моделювали кетоз і гепатодистрофию кітних вівцематок ступінчастим введенням 1,5% водного розчину масляної кислоти у наростаючих дозах (по 5 вівцематок у дослідній і контрольній групах). У вівцематок, що утримувалися на неповноцінному раціоні, у перші дні після окоту кількість кетонових тіл у крові збільшилася з 0,30±0,021 до 1,57±0,073 ммоль/л або в 5,2 рази (р<0,001), ацетону ацетоацетату - з 0,024±0,003 до 0,40±0,016 ммоль/л або в 16,7 рази (р<0,001). Свідченням ураження печінки є вірогідне (р<0,001) підвищення активності індикаторних ферментів у крові вівцематок контрольної групи: АСАТ - з 56,1±3,5 до 108,9±7,98; АЛАТ - з 17,6±1,20 до 45,74±2,04, ГГТП - з 25,9±2,10 до 44,94±3,25 Од/л. між загальною кількістю кетонових тіл та активністю досліджуваних ферментів виявлений позитивний корелятивний звязок: АСАТ - r = 0,53-0,84; АЛАТ - r = 0,48-0,7; ГГТП - r = 0,58-0,77; між рівнем кетонових тіл і загальним білірубіном - r = 0,46, що підтверджує наявність у вівцематок поліморбідної патології - кетозу та гепатодистрофії. Одночасно з гіпоглікемією у крові вівцематок дослідної групи встановлено достовірне (р<0,001) підвищення загальної кількості кетонових тіл (у 4,26 рази) і сумарного вмісту ацетону та ацетоацетату (в 10,7 рази) та збільшення їх відносної частки у загальній кількості з 16 % на початку досліду до 39,8 % у період прояву клінічних ознак кетозу.Результати клінічного обстеження тварин, гематологічних і біохімічних досліджень крові, аналізу раціонів вівцематок вказують на те, що в господарствах Автономної Республіки Крим зустрічається сполучена поєднана (поліморбідна) патологія - кетоз і гепатодистрофія кітних та лактуючих вівцематок, зумовлена неповноцінною годівлею: нестачею в раціонах енергії, протеїну, мікроелементів. Лактуючі вівцематки, так само як і кітні, хворіють на кетоз з характерними симптомами, змінами крові та сечі: пригнічення, зниження апетиту і вгодованості, гіпотонія рубця (р<0,05), кетонемія (р<0,001), кетонурія, гіпоглікемія (р<0,01), білірубінемія (р<0,001), підвищення активності АСАТ, АЛАТ, ГГТП (р<0,001). Кетоз вівцематок супроводжується гепатодистрофією, про що свідчить різке підвищення в сироватки крові активності індикаторних ферментів (АЛАТ, АСАТ, ГГТП) та вмісту білірубіну. Ранніми ознаками кетозу вівцематок є кетонурія, що виявляється за допомогою реактиву Лестраде. Комплексна антикетогенна добавка «Антикет», що містить пропіленгліколь, гепатозахистні і одужуючі засоби, має виражену лікувально-профілактичну дію за кетозу і гепатодистрофії вівцематок.
Вывод
1. Результати клінічного обстеження тварин, гематологічних і біохімічних досліджень крові, аналізу раціонів вівцематок вказують на те, що в господарствах Автономної Республіки Крим зустрічається сполучена поєднана (поліморбідна) патологія - кетоз і гепатодистрофія кітних та лактуючих вівцематок, зумовлена неповноцінною годівлею: нестачею в раціонах енергії, протеїну, мікроелементів. Ранніми симптомами спонтанного кетозу і гепатодистрофії вівцематок є пригнічення, втрата вгодованості, а інформативними лабораторними показниками - кетонурія, .кетонемія, гіпоглікемія, білірубінемія, підвищення активності гепатоіндикаторних ферментів.
2. Експериментально кетоз і гепатодистрофія вівцематок спричинені періодичним введенням у рубець через ротостравохідний зонд раз на добу 1,5 % водного розчину масляної кислоти у дозах (мл): перша доба - 67, друга - 134, третя - 200, четверта - 267, пята - 334, шоста - 400, сьома - 467, восьма - 534, девята - 600, десята - 667, одинадцята - 734, дванадцята - 800, тринадцята - 867, чотирнадцята - 934, пятнадцята - 1000 мл..
3. Лактуючі вівцематки, так само як і кітні, хворіють на кетоз з характерними симптомами, змінами крові та сечі: пригнічення, зниження апетиту і вгодованості, гіпотонія рубця (р<0,05), кетонемія (р<0,001), кетонурія, гіпоглікемія (р<0,01), білірубінемія (р<0,001), підвищення активності АСАТ, АЛАТ, ГГТП (р<0,001).
4. Кетоз вівцематок супроводжується гепатодистрофією, про що свідчить різке підвищення в сироватки крові активності індикаторних ферментів (АЛАТ, АСАТ, ГГТП) та вмісту білірубіну. Між загальною кількістю кетонових тіл і активністю ферментів виявлений позитивний корелятивний звязок: АСАТ - r = 0,53-0,84, АЛАТ - r = 0,48-0,7, ГГГП - r = 0,58-0,77; між рівнем кетонових тіл і вмістом загального білірубіну - r = 0,46.
5. Діагностичними лабораторними тестами кетозу і гепатодистрофії вівцематок є: вміст в крові кетонових тіл вище 0,77 ммоль/л, зокрема ацетону і ацетооцтової кислоти - більше 0,26 ммоль/л; глюкози - менше 2,5 ммоль/л; активність АЛАТ - вище 25; АСАТ - більше 65; ГГТП - вище 30 Од/л; концентрація загального білірубіну - більше 7,0 мкмоль/л. Ранніми ознаками кетозу вівцематок є кетонурія, що виявляється за допомогою реактиву Лестраде.
6. Комплексна мінерально-вітамінна добавка «КМВ», що містить джерела нітрогену, сульфуру, фосфору, мікроелементів, одужуючі та інші засоби, за її згодування на тлі неповноцінного раціону, профілактує розвиток кетозу і гепатодистрофії вівцематок.
7. Комплексна антикетогенна добавка «Антикет», що містить пропіленгліколь, гепатозахистні і одужуючі засоби, має виражену лікувально-профілактичну дію за кетозу і гепатодистрофії вівцематок. Під її впливом нормалізується клінічний стан тварин, знижується інтенсивність кетогенезу, активність АСАТ, АЛАТ, ГГТП (р<0,001), розвиток білірубінемії (р<0,001),(р<0,001) підвищується вміст у крові глюкози (р<0,01).
8. Нормована за енергією, сухою речовиною, протеїном, цукром, крохмалем, клітковиною, макро- і мікроелементами і вітамінами годівля вівцематок надійно профілактує кетоз і гепатодистрофию.
9. Використання комплексних добавок «КМВ» і «Антікет» економічно ефективно (на 1 грн витрат економічний ефект склав 2,04 і 2,07 грн відповідно).
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для ранньої діагностики кетозу вівцематок необхідно за 3-4 тиждні до і упродовж 2-3 тижнів після окоту з періодичністю 7-10 діб визначати в сечі наявність кетонових тіл за допомогою реактиву Лестраде. Виявлення в сечі кетонових тіл якісною реакцією свідчить про розвиток захворювання.
2. Кількісне визначення кетонових тіл у крові вівцематок слід проводити дифузійним методом Р.Я. Трубки за нашою модифікацією у здвоєних колбах за І.П. Кондрахіним.
3. В умовах неповноцінної годівлі вівцематок для збалансування раціонів за мікро- й макроелементами та профілактики кетозу і гепатодистрофії доцільно використовувати профілактичну добавку «КМВ» у добовій дозі 50 г упродовж 3-4 тижнів до окоту і 2-3 тижнів після нього.
4. Для лікування кетозу та гепатодистрофії вівцематок необхідно використовувати добавку «Антикет» у добовій дозі 125 г упродовж 10-15 днів і більше.
5. У ході розробки планів профілактики кетозу і гепатодистрофії вівцематок пропонується керуватися «Методическими рекомендациями по диагностике, лечению и профилактике кетоза и гепатодистрофии овцематок», затвердженими Управлінням ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим 25 вересня 2008 р.
Список литературы
1. Сенчук И.В. Этиология и профилактика кетоза и гепатодистрофии у суягных овцематок путем коррекции рациона / И.В. Сенчук // Науч. труды ЮФ «Крымский агротехнологич. ун-т» НАУ. - Вип. 98. - Симферополь, 2006. - С. 25-30.
2. Сенчук И.В. Экспериментальное моделирование кетоза суягных овцематок, позволяющее установить этиологию, разработать ранние методы диагностики / И.В. Сенчук // Наук. праці ПФ «Кримський агротехнологіч. ун-т» НАУ. - Вип. 101. - Симферополь, 2007. - С. 30-34.
3. Сенчук И.В. Профилактика кетоза и гепатодистрофии овцематок с использованием лечебно-профилактической добавки / И.В Сенчук // Вісник Білоцерків. держав. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Вип. 51. - Біла Церква, 2008. - С. 122-126.
4. Кондрахин І.П. Методика визначення кетонових тіл у крові / І.П Кондрахин, І.В. Сенчук // Вет. медицина України. - 2008. - №12. - С. 35-36.
Дисертант приймав участь у біохімічних дослідженнях крові, підготовив роботу до друку.
5. Кондрахин И.П., Сенчук И.В. Методические рекомендации по диагностике, лечению и профилактике кетоза и гепатодистрофии овцематок. - Симферополь, 2008. - 16с.