Теоретичні засади полікультурного виховання учнів початкових класів. Структура, зміст, методи, технологія та педагогічні умови підвищення ефективності полікультурного виховання молодших школярів. Форми залучення учнів до полікультурного середовища.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Полікультурне виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі школиРобота виконана в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор, Побірченко Наталія Семенівна, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, завідувач кафедри соціальної педагогіки та історії педагогіки. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Бібік Надія Михайлівна, Академія педагогічних наук України, академік-секретар відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті кандидат педагогічних наук, професор Захист відбудеться “26 ”жовтня 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73003, м.Про державний підхід до вирішення проблеми регулювання міжетнічних взаємин засвідчують статті Конституції України, Закони України „Про освіту”, „Про національні меншини в Україні”, „Про мови”, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку Української державності, Програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Національна доктрина розвитку освіти, Концепція національного виховання, інші законодавчі та нормативні акти. Серед основних цілей і пріоритетів освітньої галузі важливе місце посідає виховання людини демократичного світогляду й культури, що характеризується високим поцінуванням національних здобутків, з повагою ставиться до традицій інших народів та їхніх культур, активно долучається до реалізації ідей культури миру, прагне до толерантної взаємодії зі світовим співтовариством. Вивченню співвідношення національного та загальнолюдського в освіті присвятили свої праці вчені, філософи, педагоги минулого (М. Отже, соціальна значущість і практична необхідність полікультурного виховання молодших школярів, а також наявні суперечності в досягненні кінцевої мети в мікро-та макросоціумі визначили вибір теми дисертаційного дослідження „Полікультурне виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі школи”. Гіпотезою дослідження є припущення про те, що ефективність полікультурного виховання молодших школярів підвищується за сукупності таких педагогічних умов: - розробки змісту, форм, методів і технології полікультурного виховання молодших школярів і їх упровадження в позаурочну роботу;У першому розділі „Теоретичні засади полікультурного виховання учнів початкових класів” розглядаються різні підходи до визначення сутності полікультурного виховання, аналізуються форми і методи його реалізації, визначається структура полікультурної вихованості дітей молодшого шкільного віку. На міжнародному рівні проблеми полікультурного виховання набули утвердження в Статуті Організації Обєднаних Націй, у Преамбулі Статуту ЮНЕСКО, у Загальній декларації прав людини, Конвенції про права дитини, Декларації про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії та переконань, у Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Декларації принципів толерантності та ін. Крім означених особливостей, у молодшому шкільному віці набуває розвитку спроможність до соціальної рефлексії та “значущого іншого” як носія нового знання, зовнішніх оцінок, інших позицій, ціннісного досвіду, зразка для порівняння і наслідування; на самого себе як складову мікросоціуму, учасника спілкування і взаємодії; на власну діяльність як внесок у життєдіяльність співтовариства; формується нова соціальна позиція - розвиток усвідомленого ставлення до себе як до відповідальної особи, до свого навчання як виконання обовязку, до спілкування з дорослими й однолітками як до розвитку ціннісних соціальних звязків, соціальної взаємодії. Ґрунтуючись на аналізі наукової літератури і результатах проведеного дослідження, до структурних компонентів такої якості особистості відносимо: змістовий блок (моральні уявлення, знання, переконання, погляди, установки); емоційно-мотиваційний блок (потреби, мотиви, емоції, почуття, сукупність відповідних емоційно-психологічних характеристик); регулятивний блок (оцінки, цінності, певний еталон прояву почуттів, прагнення до реалізації їх у взаєминах з іншими людьми); діяльнісний блок (уміння, навички, звички, дії, вчинки, поведінка). У другому розділі „Педагогічні умови підвищення ефективності полікультурного виховання молодших школярів” наводяться результати констатувального етапу експерименту, характеризується технологія підвищення ефективності виховної роботи з учнями початкових класів у досліджуваному напрямі, зміст, форми і методи роботи з батьками, аналізуються результати дослідно-експериментальної роботи.Виявлено, що проблема полікультурного виховання особистості пройшла в своєму розвитку тривалий історичний шлях, збагачуючись на кожному щаблі суспільного поступу новими ідеями стосовно як його змісту, так і методів реалізації.