Виявлення природи екстралінгвальних чинників, які формують поліфонію тексту у комунікативно-прагматичному аспекті. Ознайомлення з результатами аналізу найхарактерніших ритміко-синтаксичних та лексико-стилістичних засобів вираження поліфонії тексту.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукОфіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Кияк Тарас Романович, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Захист відбудеться «22» квітня 2010 року о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01030, Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, Інститут філології. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01030, м.Київ, вул.Прохоров), пропонують перспективні засади досліджень тексту в стилістичному аспекті. Обєктом дослідження є поліфонія ритмотональної будови тексту, що знаходить своє відображення у формотворчих системах родів літератури, літературних напрямків (художнє мовлення), функціональних стилів, жанрів, КМФ та архітектоніко-мовленнєвих форм (АМФ), а предметом - функціональна сутність окремих тональностей, їх системи та експресивності мовних засобів, а також ефективність використання тональностей у мовленнєвій діяльності. Комплексний підхід до вивчення поліфонії тексту як конструкта, що включає дослідження його ритмічної будови та їєрархічно побудованої системи тональностей, якій відповідає ціла низка емоційних явищ як екстралінгвальних чинників, ще не застосовувався ні у вітчизняній, ні в зарубіжній філологічній науці. Уперше запропоновано класифікацію емоційних явищ за принципом інтенсивності (еволюційна ознака: емоційний/чуттєвий тон відчуттів, емоції, почуття) для обґрунтування маркера тональності „інтенсивність“, а також за структурною ознакою для обґрунтування типології тональностей; на базі класифікації емоційних явищ за функціональною ознакою (насамперед констатувальні, передбачувальні та узагальнювальні емоції) шляхом застосування КМФ обґрунтовується звязок коґнітивних процесів текстотворення з психофізіологічною основою цих процесів; охарактеризовано напрям стилістики тексту - тональна риторика в межах якої визначено систему тональностей тексту, її ієрархію в парадигматиці й синтагматиці, визначено місце тональності серед категорій тексту. Тексти газетно-публіцистичного функціонального стилю (повідомлення, фейлетони, коментарі, листи читачів) дібрано з газети „Saarbrucker Zeitung“ за період від 25. 07. 1995 по 25.08.1995, тексти „комюніке“ - з журналу „Europa Archiv“ (1980-1985 рр.), з інтернетсторінок http://www.ekd.de/presse/5208.html, http://www.ekd.de/ausland_oekumene/36680.html та для порівняння з газети „Neues Deutschland“ (1979, 1981-1984), а також з путівника П.У першому розділі дисертації „Ритмотональна будова тексту в плані моделювання“ розглядається модельний план тексту, при цьому увага акцентується на формах утілення екстралінгвальних чинників (сфера діяльності, комунікативна ситуація, простір, час, причинність, емоційні явища - емоційні тони, емоції, почуття), які зумовлюють наявність певних форм у ментальному просторі людини. Так, емоційне явище, виразник ставлення адресанта до обєкта/предмета мовлення на психічному рівні, утілюючись у тексті, має на когнітивному рівні пройти через фільтр форм на конґруентність з уже закладеним у них у свій час емоційним потенціалом. Аналіз основних літературних напрямів як наступної формаційної системи показав, що при їх зміні у творенні художньої картини світу йдеться про переважання або почуттів, або розуму людини, поєднане з обєктивним/субєктивним, оптимістичним/песимістичним світобаченням у послідовній періодичності: гуманізм (почуття, обєктивізм, оптимізм), бароко (розум, песимізм), просвітництво (почуття, обєктивізм, оптимізм; буря і натиск - почуття, субєктивізм, оптимізм), класика (розум, обєктивізм; бідермаєр - субєктивізм; передберезнева література - обєктивізм, почуття), реалізм (розум, обєктивізм), модернізм (почуття, песимізм), постмодернізм (розум, песимізм). Щоб унаочнити закономірності ритмічної будови тексту, речення подавались у цифровому записі, при цьому довжина такту обчислювалась у складах, наголошений склад зараховувався до такту як склад, що формує такт. Тексти з КМФ „коротке повідомлення“ (вибірка у 20 текстів з „Saarbrucker Zeitung“ за 1995 р.) мають обсяг у приблизно 6 речень і складаються в середньому з 11 синтагм.Елементами ритмотональної будови текстів у парадигматичному плані є основні стилістичні тональності, тональності, підвиди тональностей, тони, відтінки тонів, що формуються на основі темпоритму КМФ та експресивності лексики й риторичних засобів тексту. Тональність як категорія тексту виражає інтенцію адресанта залежно від якостей обєкта/предмета мовлення й ставлення його до цих якостей. Тональність як текстова категорія ієрархічно підпорядковується гіперкатегорії тексту - цілісності та представляє персональність/імперсональність як його субкатегорії.