Дослідження існуючих концепцій та різноманітних версій походження термінів "Русь", "руська земля" та "Україна" у викладі відомих істориографів минулих століть та сучасних істориків-науковців, а також офіційно прийнятої версії українських істориків.
Аннотация к работе
Походження термінів “Русь”, “руська земля”, “Україна”Основними назвами української території й українського народу були назви Русь і Україна. Назва Русь була спершу привязана до землі й племені полян коло Києва у відрізненні від інших земель і племен, але з поширенням Київської держави поширилася й на всю українську територію, навіть майже на всю Східну Європу й прикріпилася передусім до української території й українського народу; зокрема на деяких крайніх західних українських територіях вона до останніх часів зберігалася в первісному значенні Русь = Україна, русин = українець. Назва Русь на означення України вживається не тільки в литовсько-руських літописах XIV-XVI ст., але й за козацьких часів, коли назва Україна вже широко прийнялася. І чужинці, як, напр., Павло з Алеппо (1654), називають Україну Руссю, а українців русинами або русами, відрізняючи їх усюди від москвинів, яких аж до початків XVIII ст. знали тільки під назвою москвичів, москвинів або москалів, а їхній край під назвою Московія. Одначе і первісна назва Русь, русин й усі інші назви поступилися місцем теж старому термінові Україна, українці, що від кінця XIX ст. виключно вживається і українцями, і чужинцями на означення нашої території й нашого народу.Обсяг даної роботи не дозволяє викласти багато інших теорій, які або співзвучні з викладеними, або зовсім протилежні (як наприклад, в радянській історіографії панівною була точка зору, за якою Київська Русь після 30-х років ХІІ ст. розпалась на 14-15 незалежних земель-князівств, або хозарська теорія, яка стверджує ідентичність полян і хозар, стверджує, що Київ - це хозарське місто).
Вывод
У даній роботі викладено лише декілька теорій походження термінів “Русь” ,“Руська земля”, “Україна”. Обсяг даної роботи не дозволяє викласти багато інших теорій, які або співзвучні з викладеними, або зовсім протилежні (як наприклад, в радянській історіографії панівною була точка зору, за якою Київська Русь після 30-х років ХІІ ст. розпалась на 14-15 незалежних земель-князівств, або хозарська теорія, яка стверджує ідентичність полян і хозар, стверджує, що Київ - це хозарське місто).
На сьогоднішній день тема залишається відкритою і дискусійною як для українських, так і для іноземних істориків.
Список литературы
1. Грушевський M. Історія України-Руси. Львів 1898 і т. д., т. І і ін.;
2. Барвінський Б. Історичний розвій імені українсько-руського народу. Львів 1909;
3. Охримович В. Про виголос і наголос слова «Україна» (ЗНТШ, т. CXXXIII, Львів 1922);
4. Шелухин С. Україна - назва нашої землі з найдавніших часів. Прага 1936-37;
5. І. Свенціцький. Назва Русь в історичному розвитку. «Рідна мова» 1936, чч. 2-6;