Описано османський період міста Ізмаїл, заснованого як вакф Гечіді, багатонаціональне населення якого створило стійку інфраструктуру і примножило добробут полісу. Зведення фортеці, яку російські війська взяли штурмом, що призвело до соціальної трагедії.
Аннотация к работе
ПОХОДЖЕННЯ ТА ІСТОРІЯ ОСМАНСЬКОГО МІСТА ІСМАЇЛ (ІЗМАЇЛ)Так, в указі султана Сулеймана аккерманському санджакбею Хасану на початку 1560 р. фігурує махалля (у даному випадку - табір при переправі) Ісмаїл як поселення воїнів Аллаху, яке було зруйновано, як і мечеть. Управителем знов створеного каза султан призначив суддю Мюнла Абдулу, а у березні 1590 р. указом передав Мехмед-азі у повну власність доходи від митнихзборів з пристані Ісмаїл, яку було відновлено османами в першу чергу. Восени 1590 р. будівництво було завершено, і приблизно тоді ж Мехмед-ага перетворив своє володіння на вакф - «тунайлисинда Ісмаїл Гечіді». Оскільки Ісмаїл майже з початку відносився до володінь гарему, доречно запропонувати версію, що в Ісмаїлі була засновано теккє дервішів - обитель типу монастиря, саме на кошти вакфу, безпосередньо повязаного із султанським гаремом. Головним розпорядником майна та коштів засновником було призначено мутаваллі - піклувальника вакфу; разом із суддєю вони були головними особами міста; влада судді поширювалася на увесь каза.