Наукова гіпотеза Канта про походження Сонячної системи. Гіпотеза Лапласа та критичні зауваження Фуше. Доведення існування механізму перенесення кутового обертального моменту Сонця до планет. Походження, будова та закономірності планет Сонячної системи.
Аннотация к работе
РЕФЕРАТ По дисципліні: Концепція сучасного природознавства на тему: Походження Сонячної системи Формування Сонячної системи В примітці до свого знаменитого трактату «Математичні початки натуральної філософії» Ньютон пише: дивне розміщення Сонця, планет і комет може бути тільки творінням всемогутньої істоти, проте, не дивлячись на це зауваження великого Ньютона, вже в 1755 році на основі його ж законів руху відомий німецький філософ И. Кант (1724-1804) створив першу наукову гіпотезу походження Сонячної системи, яка отримала справжній розвиток тільки в 40-х роках нашого сторіччя. В своїй книзі «Загальна природна історія і теорія неба» («Історія неба») Кант пише: «Всесвіт нескінченний у просторі та часі. Послідовне продовження миру на нескінченний час і простір здійснюється через утворення нових світів і загибель старих». Головна ідея гіпотези Канта полягає в тому, що зоряний мир відбувся з холодної дифузної матерії шляхом її конденсації навкруги центрів надмірної густини під дією сили тяжіння. Народження окремо