Реєстр міст, селищ і сіл України. Назви міст за прикметою, характерною ознакою. Кількість назв міст яка може бути точно і повністю розкрита і пояснена. Прикмети, покладені в основу найменування наших міст. Традиція називати міста іменами визначних осіб.
Аннотация к работе
Споконвіку люди не були байдужі до назв своїх поселень. Про це свідчать не лише літописи, в яких часто пояснюються причини (здебільшого легендарні) появи назви міста, а й значно давніші писемні й усні перекази багатьох народів. Лежить воно на річці Золотоношці, від найменування якої, гадають, і пішла назва міста. І тут приходять на допомогу легенди. В одній розповідається, що на дні річки лежать татарські човни, повні золота, яке часом виблискує в погожу сонячну днину або - ще краще - місячної ночі. В іншій легенді розповідається, що Золотоноша була місцем, куди зносилися податки польському магнатові Вишневецькому, а що брав він ці податки лише золотом, то от вам і «золото-ноща». Як усе просто і прозаїчно: річка дістала назву за властивостями дна, місто - за назвою річки. По-молдавськи (а це слово є і в українській мові) сарака - бідолаха, сирота, бідняк. Якщо погортати реєстр міст, селищ і сіл України, то впадає в око велика кількість назв з основою город-: там зустрінемо 49 селищ, які звуться Городище, 11-з назвою Городок, 2 з назвою Городенка, 2 з назвою Городня. Пізніше, як свідчать дослідники, означення Соляний загубилося, бо місто перестало бути центром торгівлі сіллю. Наприкінці XV ст. місто перейшло до рук магнатів Ново-двірських і стало іменуватися Новодвором. У давні часи існував ще один тип укріплень - острог. Так, наприклад, місто Біла Церква (Київська обл.) було збудовано як фортецю Юрїв у 1032 р. Ярославом Мудрим. Фортецю було названо християнським іменем князя - Юрїв. Він побудував тут костьол, який мав уславити імя покровителя роду Замойських - католицького святого Флоріана Шарого (шарий - по-польськи означає «сірий», є це слово і в діалектах української мови). Це було імя генерала-фельдмаршала Олександра Михайловича Голіцина (1718-1783), головнокомандувача російської армії у війні з Туреччиною. І як би не мінялася протягом віків офіційна назва цього міста (захоплене у XIV ст. поляками місто було назване Львув (lwow), 1772 р., після розподілу Польщі, місто відійшло до Австрії і було перейменовано на Лемберг (lemberg), воно було і залишилось у памяті народу містом Лева - сина славетного руського князя Данила Галицького.