Дослідження основних теорій походження людини. Характеристика періодів в історії первісності. Роль біологічних чинників в еволюції людини. Зміни природного середовища. Перетворення людиноподібної мавпи на людину сучасного типу. Житло первісних людей.
Аннотация к работе
Кожну людину, як тільки він починав усвідомлювати себе особистістю,відвідував питання «звідки ми взялися». У науковому світі є група вчених, що займаються проблемою виникнення людини, яка на основі теорії Дарвіна створила науку антропологію, яка має таке поняття, як «Антропогенез». Антропогенез вчені-дарвіністи називають процес виділення людини зі світу тварин. Проблема походження людини цікавила людство у всі часи. Набагато старше його, наприклад, вавілонська легенда, згідно якої людина була виліплена з глини, змішаної з кровю бога Біла.Він узагальнив величезний матеріал, що був накопичений до 70-их років XIX ст. та довів, що людина принципово не відрізняється від інших видів тварин і її еволюція відбувалася під дією тих же біологічних чинників еволюції - спадкової мінливості, боротьби за існування, природного добору. Наведені ним докази тваринного походження людини у найзагальнішому вигляді зводяться до: порівняльно-анатомічної схожості (подібної будови) людини та інших тварин; Дарвін, досліджуючи проблему природного походження людини, звернув основну увагу на людину як на біологічний вид - Номо sapiens. У той же час людина відрізняється від усіх тварин, включаючи людиноподібних мавп, якісною своєрідністю. Дарвін зібрав велику кількість фактів, що доводять, що людини і тварин зближують не тільки деякі інстинкти, але і зачатки відчуттів, цікавість, увагу, память, наслідування і уяву.Від предків сучасних тупайя у палеогені кайнозойської ери відокремилася гілка, яка дала предків сучасних людиноподібних мавп - парапітеків: невеликі тварини, які мешкали на деревах і харчувалися рослинами й комахами. Сучасні антропологи припускають, що популяції дріопітеків розселилися в різних місцях: предкові форми сучасних людиноподібних мавп - у дощових тропічних лісах (де вони пересувалися, в основному чіпляючись передніми кінцівками за гілки, - тут утворилося два види мавп: горила й шимпанзе). Звільнення верхніх кінцівок від функції пересування (поряд з розвинутим головним мозком, органами чуття і стадним способом життя) було необхідною адаптацією для розвитку майбутньої трудової діяльності. У передгірях Гімалаїв в Індії, Пакистані, Південно-Східній Африці, на Близькому Сході і в Центральній Європі було знайдено рештки великої мавпи - рамапітека. Будова зубної системи австралопітеків показує, що ці тварини були всеїдними, а слабкий розвиток іклів узгоджувався з припущенням про те, що функції нападу й захисту в них повинні були перейти до верхніх кінцівок.Характерні особливості сучасної людини не могли виробитися тільки під впливом чинників еволюції (мінливість, спадковість, природний відбір), що зіграли важливу роль тільки на перших етапах антропогенезу. Потім провідну роль почали грати соціальні чинники: суспільна праця та членороздільна мова. Праця починається з виготовлення знарядь праці. Передумовою до праці був перехід людиноподібних предків людини до прямохождення і звільнення передніх кінцівок від функції підтримки і переміщення тіла. На перших етапах антропогенезу руки наших предків могли виконувати тільки прості дії - схопити палицю, кинути камінь та інші.Більшість учених дотримуються думки, що людина походить від деревної мавпи - дріопітека. Дріопітек зявився близько 18 млн. років тому в Африці й поступово розселився по інших континентах. Але, на відміну, скажімо, від терміта, який будує лише термітник і за жодних умов не збудує пташине гніздо, праця дріопітека була творчою. Крім дріопітека, серед пращурів людини вчені називають південну мавпу - австралопітека, який зявився понад 4 млн. років тому. Безмежними просторами Африки, яку вважають колискою людства, австралопітеки пересувалися невеликими групами, збираючи рослини й поїдаючи мясо впольованих хижаками тварин.Він тривав з часу появи людини - близько 3 млн. років тому - до V тис. до н.е., коли вона почала використовувати перші метали. У різних частинах нашої планети камяний вік почався в різний час. Камяний вік названо за основним матеріалом, з якого людина виготовляла знаряддя праці. Ця назва походить від грецьких слів palaios - стародавній та lithos - камінь. Наступним періодом був мезоліт - середній камяний вік (mesos - середній, lithos - камінь).Життя первісної людини безпосередньо залежало від навколишнього середовища: клімату, рослинного і тваринного світу. Зявлялись і зникали гори, моря і океани, змінювали свої русла річки. Минали тисячі років, періоди потеплінь чергувалися з часами, коли клімат ставав холодним. Під час похолодань, що їх учені називають льодовиковими періодами, значна частина поверхні планети вкривалася шаром льоду і снігу. Із зниженням температури повітря льодовик поступово просувався з півночі на південь.Із змінами природного середовища змінювалась і сама людина. Про її зовнішній вигляд, життя і заняття ми дізнаємося завдяки археологам. Оскільки поряд з нею були примітивні знаряддя праці, то її назвали людина вміла (Номо habilis).