Оцінка клініко-імунологічної характеристики дітей з рецидивним бронхітом і гострою пневмонією. Критерії, що дозволяють прогнозувати індивідуальну ймовірність адекватного реагування системи інтерферону на інфекційно-запальний процес органів дихання дітей.
Аннотация к работе
ПОКАЗНИКИ СТАНУ ІМУННОЇ СИСТЕМИ В РІЗНІ ФАЗИ ЗАПАЛЕННЯ ТА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЛАФЕРОНУ ПРИ БРОНХОЛЕГЕНЕВІЙ ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙРоботу виконано в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України АНТИПКІН Юрій Геннадійович, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділенням захворювань органів дихання та екологічних проблем здоровя у дітей, заступник директора інституту Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки України АНДРУЩУК Аліса Опанасівна, Національний державний медичний університет ім. Захист дисертації відбудеться “29” січня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м.В останні роки рівень захворюваності гострою пневмонією та рецидивним бронхітом у дітей має тенденцію до зростання. Якщо окремі ланки змін імунного статусу у дітей з неспецифічними захворюваннями органів дихання вивчені вже достатньо повно, то цього не можна сказати стосовно неспецифічних механізмів захисту організму дитини, насамперед - системи інтерферону. Наведені дані дають підставу для поглибленого вивчення особливостей функціонування системи інтерферону в залежності від фази патологічного процесу при захворюваннях органів дихання у дітей молодшого шкільного віку з метою підвищення вторинної профілактики та ефективності терапії, а також запобігання різних ускладень при вказаних хворобах. Визначити особливості динаміки показників фагоцитарної системи, клітинного імунітету та інтерферонового статусу у дітей з гострою пневмонією та рецидивним бронхітом. Обгрунтувати доцільність й оцінити ефективність застосування a2 - інтерферону (лаферону) в комплексній терапії у дітей з гострою пневмонією та рецидивним бронхітом.У динаміці лікування було обстежено 112 дітей з гострими та рецидивними захворюваннями органів дихання: з них 60 дітей з гострою пневмонією та 52 з рецидивним бронхітом віком 6-10 років. Катамнестичне спостереження тривалістю від 6 до 12 місяців проведено у 35 дітей з гострою пневмонією та у 25 дітей з рецидивним бронхітом. З метою вивчення терапевтичної ефективності рекомбінантного ?2? - інтерферона (лаферона) всі діти з гострою пневмонією та рецидивним бронхітом методом рандомізації були розподілені на 2 групи : основна група (62 хворих) та група порівняння (50 хворих). У групі дітей з гострою пневмонією спостерігався значний відсоток раніш перенесених пневмоній (33,3 %), при цьому 16,7 % дітей хворіли таким захворюванням на першому році життя, 37,5 % мали в анамнезі схильність до затяжного перебігу ГРЗ, хронічну патологію ЛОР-органів мали 73,1 % дітей з рецидивним бронхітом та 46,7 % дітей, хворих на гостру пневмонію. При дослідженні функції зовнішнього дихання у 35,7 % дітей були виявлені прояви вентиляційної недостатності, при цьому у 9,8 % дітей спостерігалися рестриктивні прояви порушення зовнішнього дихання, у 17,3 % дітей з рецидивним бронхітом було виявлено прихований бронхоспазм.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обгрунтуванні шляхів удосконалення методів лікування та вторинної профілактики гострих і рецидивних бронхолегеневих захворювань у дітей на основі вивчення особливостей їх організму щодо процесів інтерфероноутворення, а також несприятливих медико-біологічних чинників, які є обтяжуючими факторами розвитку вказаних хвороб. Серед медико-біологічних чинників, що формують знижену резистентність організму дитини до респіраторних вірусних агентів є: спадкова обтяженість хронічними запальними захворюваннями; ускладнені пологи у матерів обстежених дітей; раннє штучне та змішане вигодовування; алергічні реакції; часті ГРЗ в анамнезі; супутня лор-патологія; ранній термін виникнення першого ГРЗ; значний відсоток повторних пневмоній; схильність до затяжного перебігу хвороби в анамнезі. Доведено, що при гострій пневмонії у дітей в активній фазі інфекційно-запального процесу рівень ендогенного інтерферону є підвищеним у 80 % хворих, у решти дітей його рівень залишається незмінним. У розпалі хвороби це проявляється у зниженні здатності до продукції ? - інтерферону в 1.3 рази та ? - інтерферону в 2,3 рази порівняно з відповідними показниками у здорових дітей. При рецидивному бронхіті у дітей здатність до продукції ? - і ? - інтерферону була пригнічена в 1,4 та в 3 рази відповідно, при цьому здатність до продукції ? - інтерферону, на відміну від здатності до продукції ? - інтерферону, в стадії репарації рецидиву хвороби значно підвищується.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обгрунтуванні шляхів удосконалення методів лікування та вторинної профілактики гострих і рецидивних бронхолегеневих захворювань у дітей на основі вивчення особливостей їх організму щодо процесів інтерфероноутворення, а також несприятливих медико-біологічних чинників, які є обтяжуючими факторами розвитку вказаних хвороб.
2. Серед медико-біологічних чинників, що формують знижену резистентність організму дитини до респіраторних вірусних агентів є: спадкова обтяженість хронічними запальними захворюваннями; ускладнені пологи у матерів обстежених дітей; раннє штучне та змішане вигодовування; алергічні реакції; часті ГРЗ в анамнезі; супутня лор-патологія; ранній термін виникнення першого ГРЗ; значний відсоток повторних пневмоній; схильність до затяжного перебігу хвороби в анамнезі.
3. Доведено, що при гострій пневмонії у дітей в активній фазі інфекційно-запального процесу рівень ендогенного інтерферону є підвищеним у 80 % хворих, у решти дітей його рівень залишається незмінним. В гострій фазі рецидивного бронхіту у дітей, навпаки, прошарок хворих з підвищеним рівнем ендогенного інтерферону становить лише 34,6 %. У фазі репарації гострої пневмонії рівень цього захисного імунного фактору в сироватці крові суттєво зменшується, в той час як при рецидивному бронхіті практично не відмічається змін ендогенного інтерферону в динаміці хвороби.
4. Встановлено, що при гострій пневмонії у дітей здатність імунокомпетентних клітин периферичної крові до синтезу ? - та ? - інтерферону порушена. У розпалі хвороби це проявляється у зниженні здатності до продукції ? - інтерферону в 1.3 рази та ? - інтерферону в 2,3 рази порівняно з відповідними показниками у здорових дітей. При рецидивному бронхіті у дітей здатність до продукції ? - і ? - інтерферону була пригнічена в 1,4 та в 3 рази відповідно, при цьому здатність до продукції ? - інтерферону, на відміну від здатності до продукції ? - інтерферону, в стадії репарації рецидиву хвороби значно підвищується.
5. В активній фазі запального процесу при гострій пневмонії у дітей кількість CD4 клітин (Т-хелперів-індукторів) достовірно збільшується порівняно з показниками здорових дітей, а у періоді репарації зменшується до нормальних значень. У дітей з рецидивним бронхітом відмічається зниження рівня Т- хелперів-індукторів (р<0,01), а у періоді репарації захворювання цей показник збільшується, але не досягає свого нормального рівня. Така ж закономірність відмічена відносно імунорегуляторного індексу (співвідношення кількості CD4 до CD8 ).
6. Показано, що застосування рекомбінантного ?2 - інтерферону (лаферону) в інгаляціях позитивно впливає на динаміку прискорення одужання та зменшення клінічних респіраторних ознак хвороби. Також відмічається нормалізація продукції сироваткового інтерферону та достовірне підвищення щодо вихідних даних здатності до продукції ? - інтерферону. Здатність імунокомпетентних клітин периферичної крові до продукції ? - інтерферону в процесі інтерферонотерапії достовірно не змінювалась.
7. Використання лаферону у вигляді інгаляцій у дітей з рецидивною бронхолегеневою патологією в комплексній терапії також супроводжується покращенням кількісного складу субпопуляцій лімфоцитів CD3 , CD4 та імунорегуляторного індексу.
Практичні рекомендації
1. Для запровадження у практику охорони здоровя рекомендується спеціально розроблена таблиця критерієв, яка дозволяє прогнозувати індивідуальну ймовірність адекватності реагування системи інтерферону на інфекційно-запальний процес у дітей з гострими та рецидивуючими бронхолегеневими захворюваннями та диференційовано підходити до призначення інтерферонотерапії.
2. Дітям з рецидивним бронхітом та гострою пневмонією рекомендується диференційоване включення у комплексну терапію рекомбінантного ?2- інтерферону (лаферону) в ранній термін від початку захворювання. Препарат використовується за схемою: лаферон в ультразвукових інгаляціях один раз на добу у дозі 10·103 - 15·103 МО\ кг маси тіла. Тривалість інтерферонотерапії 5-7 днів.
3. Для контролю за ефективністю запровадженої терапії препаратами інтерферону може бути використано визначення сироваткового інтерферону та здатності до продукції ?- та ?- інтерферону імунокомпетентними клітинами периферичної крові.
Список литературы
1. Динаміка інтерфероноутворення в різні фази патологічного процесу у дітей, хворих на гостру пневмонію та рецидивуючий бронхіт // Лікарська справа. 2001. №. С. 54-56.
2. Динаміка окремих субпопуляцій лімфоцитів в різні фази патологічного процесу у дітей з гострою пневмонією та рецидивуючим бронхітом // Перинатологія та педіатрія. 2001. №1. С. 49-50 (Співавт. Ю.Г. Антипкін; проведено вивчення особливостей динаміки субпопуляцій лімфоцитів залежно від фази патологічного процесу у 70 дітей з гострою та рецидивною бронхолегеневою патологією).
3. Показники інтерферонового статусу у дітей з гострою та рецидивуючою бронхолегеневою патологією та застосування рекомбінантного ?2 - інтерферону (лаферону) у комплексній терапії // Ліки України. 2001. №1. С. 59-60. (Співавт. М.Я. Співак; вивчена клінічна ефективність застосування лаферону у 56 дітей з гострою пневмонією та рецидивним бронхітом, підготовлено матеріал до друку).
4. Характер реагування системи інтерферону у дітей в гострій фазі бронхолегеневого процесу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 6. С. 24-26. (Співавт. А.Ф. Мозалевський; проведено вивчення показників інтерферонового статусу у 25 дітей в гострій фазі захворювання).
5. Показники клітинного імунітету в різні фази патологічного процесу у дітей з гострою пневмонією та рецидивуючим бронхітом // Тези доп. “ І Всеукраїнська конференція з питань імунології у педіатрії”. Київ. 2001. // Перинатологія та педіатрія. 2001. №3. С. 101.
6. Застосування рекомбінантного ? - інтерферону (лаферону) інгаляційним методом у дітей з бронхолегеневою патологією // Тези доп. V науково-практичної конференції “Актуальні питання алергології, клінічної і лабораторної імунології”. Київ. 2000. С. 68.
7. Особливості інтерфероноутворення у дітей у різні фази запалення бронхолегеневих захворювань // Тези доп. науково-практичної конференції “Сучасні підходи до лікування та санаторно-курортної реабілітації дітей з хронічними захворюваннями бронхолегенвої системи”. Ялта. 2001. С. 34-35. (Співавт О.Л.Дзюба, Н.М. Мягка; проведено аналіз змін інтерферонового статусу у 112 дітей з гострою та рецидивною бронхолегеневою патологією залежно від фази захворювання).