Аналіз показників системи фагоцитуючих макрофагів шляхом дослідження фагоцитарної активності моноцитів у хворих з рекурентними депресивними розладами помірного ступеня тяжкості. Підвищення ефективності лікування хворих на рекурентний депресивний розлад.
Аннотация к работе
ПОКАЗНИКИ СИСТЕМИ ФАГОЦИТУЮЧИХ МАКРОФАГІВ У ХВОРИХ НА РЕКУРЕНТНИЙ ДЕПРЕСИВНИЙ РОЗЛАД ПОМІРНОГО СТУПЕНЮ ТЯЖКОСТІЗа даними статистичних досліджень, хворі з даною патологією в середньому проводять близько 10% життя в психіатричних стаціонарах таблизько 30% зцим захворюванням уста-ні депресії, що неминуче призводить до різкого зниження соціальної активностіпацієнтатайогоякостіжиття [12]. Як було показано у сучасних наукових роботах, в основі патогенезу багатьох хвороб психічної сфери важливе значення належить порушенням з боку імунологічного гомеостазу організму [6, 7, 14, 16-20]. У наших попередніх роботах було встановлено залежність порушень імуннних показників, зокрема протизапальних цитокінів у сироватці крові в залежності від тяжкості рекурентних депресивних розладів (РДР) [13]. Проведено клініко-психопатологічне та клініко-психодіагностичне обстеження 49 хворих з діагнозом «РДР триваючий епізод помірної ваги» (F33.1). При проведенні спеціального імунологічного дослідження до початку лікування хворих з діагнозом дослідженні ФАМ у хворих з діагнозом «РДР триваючий епізод помірної ваги» (F33.1) до початку лікування було встановлено, що відмічається наявність зниження проаналізованих індексів ФАМ, що свідчить про пригнічення ма-крофагально-моноцитарної ланки імунної системи (табл.У даній роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі в галузі клінічної психіатрії - підвищення ефективності лікування хворих на РДР різного ступеню тяжкості в АУ. До початку лікування в АУ у хворих з діагнозом «РДР триваючий епізод помірної ваги» (F33.
Вывод
1. У даній роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі в галузі клінічної психіатрії - підвищення ефективності лікування хворих на РДР різного ступеню тяжкості в АУ.
2. До початку лікування в АУ у хворих з діагнозом «РДР триваючий епізод помірної ваги» (F33.1) відмічалося пригнічення функціонального стану СФМ, що лабораторно підтверджувалося при-
Екологічна і клінічна імунологія та імунореабілітація
90 гніченням показників ФАМ. Так, у хворих з наявністю РДР (F 33.1) до початку лікування в АУ ФІ був в 1,57 рази менш норми (Р<0,01); ФЧ - в 1,43 рази (Р<0,01); ІА - в 1,5 рази (Р<0,01); ІП - в 1,7 рази менше відповідного показника норми (Р<0,001).
3. На момент завершення лікування в АУ у хворих на РДР відмічалася позитивна динаміка з боку вивчених показників ФАМ, однак при цьому вивчені показники залишалися вірогідно нижче норми: ФІ - в 1,23 рази, ФЧ - в 1,32 рази (Р<0,05); ІА - в 1,23 рази, ІП - в 1,39 рази менше норми (Р<0,01).
4. Результати проведених досліджень дають підставу вважати використання сучасних імуноактивних препаратів в комплексній терапії хворих на «РДР триваючий епізод помірної ваги» (F33.1) до-цільним та перспективним.
Список литературы
1. Вертоградова О.П. Затяжные депрессии (закономерности формирования, прогноз, терапия) / О.П. Вертоградова, В.В. Петухов // Социальная и клиническая психиатрия. - 2005. - Т. 15, № 4. - С. 18-23.
2. Григорьева Е.А. Опыт современного применения стимулотона (сер-тралина) и солиана (амисульприда) при терапии депресий в рамках рекурентного депресивного расстройства / Е.А. Григорьева, И.В. Лобанова // Социальная и клиническая психиатрия - 2006. - Т. 16, № 2. - С. 62-67.
3. Зражевская И.А. Актуальные аспекты терапии различного спектра рекурентных и биполярных депресий / И.А. Зражевская // Росийский психиатрический журнал. - 2009. - Т. 3. - С. 81-85.
4. Иванов С.В. Вальдоксан (агомелатин) при терапии умеренных и тяжелых депрессий непсихотического уровня в амбулаторной и госпитальной практике (результаты Российского мультицентрового исследования ХРО-НОС) / С.В. Иванов // Психиатр. и психофармакотер. - 2009. - Т. 6. - С. 14-17. 5. Корнштейн С.Г. Поддерживающая терапия эсциталопрамом для предотвращения рекурентной депрессии: рандомизированое плацебо-контролируемое лечение / С.Г. Корнштейн, А. Боуз, Д. Ли // Социальная и клиническая психиатрия - М., 2007. - Т. 17, № 2. - С. 79-86.
6. Кутько И.И. Динамика циркулирующих иммунных комплексов и их молекулярныйсоставубольныхсоматоформнымидепрессивнымирасстройства-ми при лечении мелитором и полиоксидонием / И.И. Кутько, В.М. Фролов, Г.С. Рачкаускас // Українськиймедичнийальманах. - 2007. - Том 10, № 6. - С. 90-97.
7. Кутько И.И. Клиническая характеристика и показатели клеточного иммунитета у больных депрессивными расстройствами / И.И. Кутько, В.М. Фролов, Г.С. Рачкаускас // Український медичний альманах. - 2008. - Том 11, №1. - С. 173-179.
I?iaeaie aeieia??ii? oa iaae?ii? aaiaoeee ? ee?i??ii? ?ioiieia??
91
8. Лапач С.Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - Киев: Морион, 2000. - 320 с.
9. Психічне здоровя населення України: інформаційно-аналітичний огляд за 1990-2011 рр. — К.: МОЗ України, 2012. - 152 с.
10. Смулевич А.Б. Депрессии в общей медицине: руководство для врачей / А.Б. Смулевич. - М.: МИА, 2001. - 170 с.
11. Смулевич А.Б. Подходы к терапии депрессий в общемедицинской практике / А.Б. Смулевич // Русскиймедицинскийжурнал. - 2003. - Т. 11, № 21. - С. 3. 12. Суровцева А.К. Клинико-психологическое исследование качества жизни больных депрессивными расстройствами: автореф. дис.... канд. псих. наук / А.К. Суровцева. - Томск, 2005. - 23 с.
13. Тєрьошина І.Ф. Концентрація протизапальних цитокінів (IL-4, IL-10) у сироватці крові хворих на рекурентний депресивний розлад / І.Ф. Тєрьошина // Український медичний альманах. - 2012. - Том 15, № 6. - С. 165-167.
14. Рачкаускас Г.С. Вплив галавіту на показники клітинної ланки імунітету у хворих параноїдною шизофренією з терапевтичною резистентністю / Г.С. Рачкаускас, В.М. Фролов, М.О. Пересадін // Проблемиекологічноїтамедичноїге-нетики і клінічної імунології: зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 4 (100). - С. 290-297.
15. Фролов В.М. Определение фагоцитарной активности моноцитов периферической крови у больных / В.М. Фролов, Н.А. Пересадин, Л.А. Гаврилова // Лабораторное дело. - 1990. - № 9. - С. 27 - 29.
16. Munshi K. Preliminary longterm followup of Mindfulness-based cognitive therapy-induced remission of depression / K. Munshi, S. Eisendrath, K. Deluc-chi // Mindfulness. - 2013. - Vol. 4 (4). - P. 354-361.
17. Increased IGA and IGM responses against gut commensals in chronic depression: further evidence for increased bacterial translocation or leaky gut / M. Maes, M. Kubera, J.C. Leunis, M.J. Berk // J. Affect. Disord. - 2012. - Vol. 141 (1). - P. 55-62.
18. Type I interferon signaling genes in recurrent major depression: increased expression detected by whole-blood RNA sequencing/ S. Mostafavi, A. Battle, X. Zhu, J.B. Potash [et al.] // Mol. Psychiatry. - 2013. - Dec 3. doi: 10.1038/mp.2013.161.
19. Soluble interleukin-2 receptor and tumor necrosis factor levels in depressed patients in Estonia / T. Eller, А. Aluoja, Е. Maron, V. Vasar // Medicina (Kaunas). - 2009. - Vol. 45(12). - P. 971-977.
20. Prakash S. Paroxetine in the treatment of recurrent brief depressive disorder / S. Prakash, P. Mandal, R. Sagar // J. Pharmacol. Pharmacother. - 2013. - Vol. 4. - P. 288-290.
Резюме
Тєрьошина І.Ф. Показники системи фагоцитуючих макрофагів у хворих на рекурентний депресивний розлад помірного ступеню тяжкості.
Екологічна і клінічна імунологія та імунореабілітація
92
Вивчені показники системи фагоцитуючих макрофагів (СФМ) шляхом дослідження фагоцитарної активності моноцитів (ФАМ) у хворих з рекурентними депресивними розладами (РДР) помірного ступеня тяжкості. Встановлено, що до початку лікування у хворих з РДР мало місце зниження показників ФАМ, що свідчило про пригнічення СФМ. Застосування загальноприйнятої терапії не обумовлює повної нормалізації вивчених показників ФАМ.
Ключові слова: рекурентний депресивний розлад, система фагоцитуючих макрофагів, амбулаторні умови.
Резюме
Терешина И.Ф. Показатели системы фагоцитирующих макрофагов у больных рекуррентным депрессивным расстройством умеренной степени тяжести.
Изучены показатели системы фагоцитирующих макрофагов (СФМ) путем исследования фагоцитарной активности моноцитов (ФАМ) у больных рекуррентным депрессивным расстройством (РДР) умеренной степени тяжести. Установлено, что до начала лечения у больных РДР наблюдалось снижение показателей ФАМ, что свидетельствовало об угнетении функционального состояния СФМ. Применение общепринятой терапии не обуславливает полной нормализации изученных показателей ФАМ.
Ключевые слова: депрессивное рекурентное расстройство, система фагоцитирующих макрофагов, амбулаторные условия.
Summary
Teryshina I.F. Indexes of the system of phagocytic macrophage at the patients with reccurent depressive disorder with average degree.
Indexes of system of phagocytic macrophage (SPM ) by the study of phagocytic activity of macrophages (PAM) at the patients with reccurent depressive disorder (RDD) with average degree was studied. It is set that before treatment of the patients with RDD with low degree was reduced the indexes of PAM, that testi?ed to oppression of a functional condition SPM. Application general treatment in complex of ambulatory treatment dont provided normalisation of PAM indexes.
Key words: depressed reccurent disorder, system of phagocytic macrophage, ambulatory conditions.
Рецензент: д.мед.н., проф. Г.С. Рачкаускас
I?iaeaie aeieia??ii? oa iaae?ii? aaiaoeee ? ee?i??ii? ?ioiieia??
93 УДК 616.36-002-08:[616.91 616.839
РАЦІОНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ ХВОРИХ З НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ НА ТЛІ НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЇ ДИСТОНІЇ, ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ІНФЕКЦІЙНОГО МОНОНУКЛЕОЗУ
Я.Л. Юган
ДЗ «Луганський державний медичний університет»
Вступ
Екологічні наслідки техногенного впливу, глобальне просторове розсіювання токсичних елементів, з забрудненням при цьому значних територій та все більш зростаюча інтенсифікація життя обумовлюють підвищення частоти виявлення хронічної патології печінки у вигляді неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ), який нерідко виявля-єтьсяуосібмолодогонайбільшпрацездатноговіку [2, 4, 15]. Заостанні роки патогенез НАСГ неухильно підлягав детальному аналізу [19, 21, 23]. При цьому було встановлено, що НАСГ прогресує за наявності додаткових негативних факторів, які сприяють активації процесів лі-попероксидації в організмі і розвитку імунодефіцитних станів [3, 24]. Доведено, що НАСГ формується на тлі ожиріння печінки, тобто стеа-тозуцьогооргану, такзваного («першого поштовху» - the ?rst hit), при впливі на організм такого хворого додаткових патогенних агентів, які викликають розвиток оксидативного стресу і одночасно істотне і тривале підвищення вмісту в крові прозапальних цитокінів (концепція «другогопоштовху» - the second hit) [2, 21]. Встановлено, щороль «другого поштовху» у трансформації стеатозу печінки в НАСГ і подальшому прогресуванню патологічного процесу в паренхімі печінки можуть виступати повторні та тривалі інфекційні процеси в організмі, у тому числі при повторних випадках респіраторних інфекцій [13]. На сучасному етапі доведена здатність до прямого ураження гепатоцитів вірусом Епштейна-Барр — збудником інфекційного мононуклеозу (ІМ) [1, 20, 22]. При цьому в попередніх наших роботах висвітлена роль ІМ, як патогенного агента в подальшому прогресуванні патоло-ГІЧНОГОПРОЦЕСУВПАРЕНХІМІПЕЧІНКИПРИНАСГ [16, 17], алецепитання підлягає подальшому вивченню.
Екологічна і клінічна імунологія та імунореабілітація