Проблеми правового регулювання використання показань із чужих слів як джерела доказів у кримінальному провадженні України. Первинні пояснення свідків при допиті. Необхідність вдосконалення положення українського законодавства про показання з чужих слів.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаПоказання з чужих слів є чи не найдискусійнішим у колі фахівців видом джерел доказів, а також порівняно новим у системі джерел доказів в Україні. 97 КПК України встановлює три винятки з правила про недопустимість показань із чужих слів: 1) незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів (ч. Суд в Україні має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів. Під час прийняття цього рішення суд зобов’язаний враховувати низку визначених у Кодексі факторів, до яких належать: значення пояснень і показань, у разі їх правдивості, для з’ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей; інші докази щодо питань, передбачених пунктом 1 цієї частини, які подавалися або можуть бути подані; обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності; переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень; складність спростування пояснень, показань із чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані; зіставлення показань із чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання; можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту (ч. 8 Правил США встановлені такі критерії недоступності (відсутності) свідка-заявника: звільнений постановою суду на підставі привілеї від дачі показань щодо предмета заяви; наполягає на відмові віддавання показань з предмету заяви, незважаючи на розпорядження суду зробити це; посилається на забудькуватість щодо предмета заяви; не може бути присутнім або давати показання через смерть або наявного фізичного або психічного захворювання або нездоров’я; відсутній на слуханні, і свідок, що представляє заяву, був не в змозі забезпечити присутність самого заявника (або в разі винятків із правила про неприпустимість показань із чужих слів) у встановленому порядку або в інший розумний спосіб.