Цитологічний та мікробіологічний склад бронхіального вмісту у дітей, хворих на бронхіальну астму. Клінічні особливості "атипової" інфекції респіраторної системи. Підвищення кількості нейтрофілів в бронхіальному вмісті при інфікуванні патогенами.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано в Національному медичному університеті ім.О.О.Богомольця МОЗ України Наукові керівники: доктор медичних наук, професор ВОЛОСОВЕЦЬ Олександр Петрович, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, завідувач кафедри педіатрії №2 з курсами медичної генетики та неонатології; доктор медичних наук, професор ВІКТОРОВ Олексій Павлович керівник відділу клінічної фармакології Інституту кардіології ім. акад. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки України АНДРУЩУК Аліса Опанасівна, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, професор кафедри педіатрії №1; Захист дисертації відбудеться 07.11.2002 року о 13-30 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.003.04 Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця МОЗ України (01004, м.Експерти ВООЗ вважають, що у світі є понад 100 млн. хворих на бронхіальну астму (БА) (The World Health Organization Quality of Life Assessment (WHOQOL): position paper from the World Health Organization. Розповсюдженість симптомів БА у Києві в 1999-2000 роках серед дітей 6-7 років склала 8,1%; серед дітей віком 10-14 років - 6,1% (Акопян А.З., 2000). За останні роки в нашій країні проведена значна робота по вдосконаленню допомоги хворим БА, результатом якої стала розробка та прийняття на ІІ зїзді фтизіатрів та пульмонологів України в 1998 році Національного Консенсусу щодо діагностики та лікування БА (Ласиця О.І., 1998), який передбачає чіткий ступеневий підхід до терапії цього захворювання. Особливості мікрофлори бронхіального дерева, розповсюдженість респіраторних інфекцій, викликаних внутрішньоклітинними збудниками (Chlamydia spp., Mycoplasma pneumoniae) на сучасному етапі у дітей, хворих на БА, потребують уточнення. Покращити ефективність лікування дітей, хворих на БА розробивши показання та протипоказання до призначення антибактеріальних засобів на підставі визначення клініко-параклінічних ознак бронхолегеневої інфекції, що її ускладнює.55 дітям, у яких БА була ускладнена респіраторною інфекцією, було проведено катамнестичне спостереження протягом 9 - 12 місяців. З метою виявлення клініко-параклінічних ознак респіраторної інфекції, була проведена експертна оцінка 255 історій хвороб дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу БА, яка супроводжувалася респіраторною інфекцією та отримували антибактеріальну терапію з позитивним ефектом. На підставі аналізу даних отриманих при експертній оцінці 255 історій хвороб дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в міському алергологічному відділенні Київської МДКЛ №2 з приводу загострення БА, виявлені найбільш достовірні клінічні ознаки респіраторної інфекції, що обумовило використання антибактеріальних засобів. У 57 дітей (50,9%), яких віднесено до першої групи, загострення БА виникло переважно після контакту з причинно-значущим алергеном, тривалість його не перевищувала 12 днів, тяжкість стану було обумовлено бронхообструктивним синдромом, не спостерігалось ознак інтоксикації. У 55 дітей (49,1%), яких віднесено до другої групи, відмічені такі особливості: початок загострення БА з гострої респіраторної інфекції, яка супроводжувалась інтоксикацією та гіпертермією, спостерігався змішаний характер задишки, мокротиння мало переважно гнійний характер, при аускультації у цих дітей над легенями відмічені вологі різнопухирцеві хрипи, які не зникали після бронхолітичної та базисної терапії.В дисертаційній роботі вирішене наукове завдання щодо визначення впливу бактеріальної інфекції на перебіг загострення бронхіальної астми у дітей, запропоновані методи діагностики респіраторної інфекції, обґрунтовано схеми її лікування, було проведено катамнестичне спостереження за дітьми, які отримували антибактеріальну терапію, згідно представлених рекомендацій, в порівнянні з дітьми контрольної групи. 1) Перебіг загострення бронхіальної астми у всіх дітей супроводжується колонізацією респіраторного тракту різноманітними патогенними та/або умовно-патогенними мікроорганізмами у вигляді монокультур або асоціацій, що призводить до виникнення респіраторної інфекції, яка ускладнює перебіг БА в 49,1% випадків і є підставою для призначення антибактеріальної терапії. 2) Проведеними дослідженнями встановлено, що тривала інтоксикація на тлі загострення бронхіальної астми у 63,6% дітей, стійкі фізікальні зміни, які резистентні до бронхолітичної терапії у 90,9% дітей, у сполученні з інтенсивною (>105 КУО/мл) бактеріальною колонізацією респіраторного тракту дітей та підвищенням кількості нейтрофілів в мокротинні більше 10х106/мл є клініко-лабораторними ознаками респіраторної інфекції, яка ускладнює бронхіальну астму.