Визначення військових покарань за найбільш небезпечні та тяжкі за своїми наслідками злочини в кримінальному праві античних Афін. Розгляд системи видів військових злочинів та покарань, націленої на встановлення жорсткої дисципліни в армії Давнього Риму.
Аннотация к работе
ЛОГВИНЕНКО, викладач кафедри конституційного і міжнародного права факультету № 4 (кіберполіції)Командувачами військом у давніх греків були стратеги, які мали досить широке коло повноважень. Крім того, стратеги мали кримінальну юрисдикцію у військових справах: звинувачували воїнів у злочинах і призначали різні види покарань, у тому числі смертну кару, як правило, за зраду [4, с. Це своєрідний кодекс честі, якого намагалися дотримуватися ворогуючі сторони: право переможених зібрати та поховати своїх воїнів, недоторканість трофеїв, культових місць та осіб, що виконують релігійні функції, перемиря під час релігійних свят. За більш тяжкі провини та злочини, особливо під час війни, покарання були значно суворішими, аж до смертної кари [12, с. У військових загонах, які відступили, дали привід сумніватися у відданості владі, не допомогли іншим воїнам, допустили загибель або потрапляння в полон командира тощо, кожний десятий воїн карався відрубуванням голови [13, с.