Сутність і конститутивні ознаки погрози як кримінально караного діяння. Їх класифікація за чинним Кримінальним кодексом України. Кримінально-правовий аналіз об’єктивних і суб’єктивних ознак погрози вбивством. Її особливості як злочин з формальним складом.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукКримінальна відповідальність за погрозу вбивством диференціюється залежно від потерпілого, стосовно якого вона висловлюється. Так, загальна норма - стаття 129 КК України встановлює кримінальну відповідальність за погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення погрози, в той же час ст. 345 КК України передбачає відповідальність за погрозу, висловлену щодо працівника правоохоронного органу, ст.346 КК України - державного діяча, ст. Наявність значної кількості норм Кримінального кодексу України, що встановлюють відповідальність за погрозу як окремий склад злочину або як спосіб вчинення злочину, підтверджує необхідність спеціального комплексного наукового дослідження. Шаблистого "Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством", однак це дослідження обмежене виключно аналізом складу злочину, передбаченого статтею 129 КК України, тоді як науковий інтерес складає визначення місця погрози вбивством серед інших норм Кримінального кодексу, та співвідношення погрози вбивством з іншими видами кримінально-караних погроз."Погроза в Загальній частині Кримінального кодексу України" звертається увага на те, що погроза є різновидом психічного насильства, спрямованого на залякування потерпілого, а у випадках, якщо погроза поєднується із певною вимогою щодо вчинення або утримання від вчинення певних дій, відбувається вплив не лише на психічну недоторканість, а й на свободу волевиявлення потерпілого. Законодавець, враховуючи те, що погроза впливає на свідомість та волю потерпілого, встановлює, що вчинення злочину під впливом та внаслідок погрози може бути визнано обставиною, що помякшує покарання (п.6 ч.1. ст.66 КК України). Визначення видів погрози дозволяє зрозуміти місце кожної з них окремо та правильно встановити вид погрози у кожному конкретному випадку висловлення погрози. Визначення видів погрози має значення для даного дослідження, оскільки з поміж інших, необхідно визначити місце погрози вбивством, а також ті способи, якими ця погроза може бути доведена до відома потерпілого. "Суспільна небезпечність погрози та інші обєктивні ознаки складу злочину "погроза вбивством" присвячено механізму дії погрози на психічну недоторканість особи, яка її сприймає, а також досліджено підстави обґрунтування суспільної небезпечності погрози в плані дослідження тих негативних змін, до яких призводить вчинення цього злочину.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявилось у встановленні значення погрози вбивством та її місця в системі кримінального права України. Встановлено сутність погрози як кримінально-караного діяння та сформульовано визначення погрози як різновиду психічного насильства, яке полягає у залякуванні особи застосуванням до неї чи близьких їй осіб фізичного насильства або заподіянням матеріальної шкоди, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення (реалізації) цієї погрози. Кримінальна відповідальність за погрозу, як за окремий склад злочину встановлена за погрозу вбивством та за погрозу знищенням чи пошкодженням майна загально небезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози. В той же час, в статтях, де погроза виступає способом вчинення злочину або погроза висловлюється щодо визначених категорій потерпілих передбачені інші види погроз (насильством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, шкоди здоровю тощо). Запропоновано уніфікувати види погрози в чинному Кримінальному кодексі України наступним чином: формулювання "погроза насильством, що не є небезпечним для життя", замінити на "погроза насильством", а "погроза насильством, що є небезпечним для життя" замінити формулюванням "погроза вбивством або іншим фізичним насильством".
План
1. Основний зміст роботи
Вывод
кримінальний погроза вбивство правовий
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявилось у встановленні значення погрози вбивством та її місця в системі кримінального права України. Основні висновки дисертаційного дослідження полягають в наступному: 1. Встановлено сутність погрози як кримінально-караного діяння та сформульовано визначення погрози як різновиду психічного насильства, яке полягає у залякуванні особи застосуванням до неї чи близьких їй осіб фізичного насильства або заподіянням матеріальної шкоди, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення (реалізації) цієї погрози.
2. Проведений аналіз погрози як способу підбурювання дозволяє зробити висновок, що погрозі, як способу схиляння до вчинення злочину, притаманні такі ознаки: а) погроза повинна бути дійсною, тобто існувати обєктивно;
б) погроза поєднується із вимогою вчинити злочин;
в) погроза повинна бути реальною, тобто необхідна наявність обєктивних та субєктивних ознак, що свідчать про ймовірність реалізації погрози у випадку відмови підбурюваного від вчинення злочину;
г) погроза може стосуватись як підбурюваного, так і близьких йому осіб;
д) для визнання діяння незлочинним, шкода, заподіянням якої погрожує підбурювач, повинна бути більш значною, ніж шкода, яку заподіює підбурюваний під впливом погрози;
е) небезпека, що загрожує підбурюваному, не може бути усунена іншим шляхом, аніж шляхом вчинення злочину;
є) залишається здатність керувати своїми діями, настає кримінальна відповідальність.
3. Проведено комплексний аналіз видів погроз за чинним Кримінальним кодексом України та способів доведення погрози до відома потерпілого, запропоновано власне бачення особливостей кваліфікації погроз, висловлених різним способом, в тому числі погроз із використанням зброї. Аналіз видів погрози дозволяє дійти таких висновків. Кримінальна відповідальність за погрозу, як за окремий склад злочину встановлена за погрозу вбивством та за погрозу знищенням чи пошкодженням майна загально небезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози. В той же час, в статтях, де погроза виступає способом вчинення злочину або погроза висловлюється щодо визначених категорій потерпілих передбачені інші види погроз (насильством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, шкоди здоровю тощо). Запропоновано уніфікувати види погрози в чинному Кримінальному кодексі України наступним чином: формулювання "погроза насильством, що не є небезпечним для життя", замінити на "погроза насильством", а "погроза насильством, що є небезпечним для життя" замінити формулюванням "погроза вбивством або іншим фізичним насильством".
4. Аналіз суспільної небезпечності погрози дозволив дійти висновку, що погроза як одна з форм психічного насильства є кримінально караною, оскільки з її допомогою здійснюється негативний вплив на психічну недоторканість особи, з її допомогою можливий вплив на поведінку особи, що її сприймає. Якщо розуміти недоторканість як стан цілковитої захищеності від будь-яких небажаних посягань, то погроза спроможна зруйнувати такий стан або принаймні призвести до негативних змін такого стану.
5. Визначення обєкта злочину, передбаченого ст.129 КК України, ускладнюється тим, що немає єдності серед науковців у розумінні самого поняття "погроза вбивством", яку визначають як вид психічного насильства або як форму виявлення злочинного наміру. Така теоретична неоднозначність призводить до проблем, що стосуються правового регулювання та притягнення до кримінальної відповідальності за погрозу вбивством. Підтримавши концепцію обєкта злочину як закріпленого в законодавстві порядку відносин між людьми, та визнавши, що сутність погрози вбивством полягає у психічному насильстві, обєкт даного злочину ми пропонуємо визначати як встановлений законодавством порядок відносин між людьми, що забезпечує психічну недоторканість особи.
6. Запропоновано кваліфікуючу ознаку статті 129 КК України "погрозу вбивством, вчинену членом організованої групи" замінити на "погрозу вбивством, висловлену членом злочинної організації". Такі зміни обґрунтовуються тим, що не організована група, а злочинна організація є найбільш небезпечною формою співучасті у злочині, метою діяльності якої є, зокрема, вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів. Вбивство є особливо тяжким злочином, а отже, погроза з боку члена злочинної організації значно підвищує її реальність та ступінь суспільної небезпечності вчиненого.
7. Запропоновано передбачити ознаку: "наявність реальних підстав побоюватись здійснення цієї погрози" в статтях, які встановлюють відповідальність за погрозу, висловлену щодо потерпілих із спеціальним статусом.
Список литературы
1. Бабанли Р.Ш. Проблеми визначення обєкта злочину "погроза вбивством" у кримінальному праві / Р.Ш. Бабанли // Часопис Київського університету права, 2008. - №3. - С.270-275;
2. Бабанли Р.Ш. Кримінально-правове значення погрози / Р.Ш. Бабанли // Південноукраїнський правничий часопис, 2009. - №2. - С. 61-64
3. Бабанли Р.Ш. Реальність погрози як обовязкова ознака складу злочину, передбаченого ст. 129 КК України / Р.Ш. Бабанли // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009. - Вип. 43. - С.574-580;
4. Бабанли Р.Ш. Способи доведення погрози вбивством до відома потерпілого / Р.Ш. Бабанли // Збірник матеріалів ІХ міжнародної наукової конференції молодих учених "Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку" (27.01. - 31.01.2008 р., м. Косів Івано-Франківської області), - Випуск девятий, Київ: Видавництво Київського університету права НАН України, 2008. - С. 368-371;
5. Бабанли Р.Ш. Погроза як елемент психічного примусу / Р.Ш. Бабанли // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених "Правова система України у світлі Європейського вибору" (13 червня 2008 року, м. Київ), - Київ: Видавництво "Юридична думка", 2008. - С. 344-348;
6. Бабанли Р.Ш. Ознаки, що свідчать про реальність погрози / Р.Ш. Бабанли // Збірник матеріалів Х міжнародної наукової конференції молодих учених "Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку" (27.01. - 31.01.2009 р. м. Косів Івано-Франківської області), - Випуск десятий, Київ: Видавництво Київського університету права НАН України, 2009. - С. 400-403.
7. Бабанли Р.Ш. Особливості погрози як злочину проти правосуддя / Р.Ш. Бабанли // Матеріали міжнародної наукової конференції "Правова політика Української держави" (19-20 лютого 2010 року м. Івано-Франківськ), - Том 2, Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2010. - С. 182-185.