Ефективність лікування хворих на пограничні пухлини яєчників (ППЯ). Зв’язок між об’ємом оперативних втручань та частотою виникнення рецидивів у хворих на ППЯ. Доцільність проведення ад’ювантної хіміотерапії та прогностичні критерії в лікуванні хворих.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИРобота виконана в Інституті онкології АМН України. Наукові керівники:-доктор медичних наук, професор Воробйова Люся Іванівна, Інститут онкології АМН України, керівник відділу онкогінекології доктор медичних наук, професор Галахін Костянтин Олександрович, Інститут онкології АМН України, керівник відділу патологічної анатомії. Офіційні опоненти:-доктор медичних наук, професор Гичка Сергій Григорович, завідувач кафедри патологічної анатомії Київського медичного інституту УАНМ доктор медичних наук Смоланка Іван Іванович, Інститут онкології АМН України, керівник відділу пухлин молочної залози. Захист відбудеться 25.05.2005 р. о 13 годині _30__ хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в Інституті онкології АМН України (03022, Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ІО АМН України (03022, Київ, вул.Пограничні пухлини яєчників (ППЯ), котрі за біологічними властивостями знаходяться у проміжному положенні між доброякісними та злоякісними новоутвореннями яєчників, є найбільш складною онкопатологією в аспектах диференціальної діагностики та лікування. Відсутність чітких діагностичних критеріїв ППЯ, значний субєктивізм при постановці такого діагнозу призводять до розмаїття поглядів на біологічну природу цих новоутворень, принципів діагностики, визначення адекватного обсягу хірургічних втручань і доцільності проведення хіміотерапії (ХТ). Проблема адекватного лікування хворих на ППЯ та прогнозування перебігу хвороби залежить від клініко-морфологічних факторів, серед яких морфологічні є приорітетними. Однак, морфологічні критерії ППЯ, що існують на даний час, більше сприяють підвищенню точності діагностики, ніж прогнозуванню перебігу хвороби. На підставі комплексного клініко-морфологічного аналізу хворих на ППЯ встановлено принципово новий прогностичний фактор обєктивної оцінки перебігу хвороби за морфологічним критерієм “васкуляризація сосочків” цистаденом.Із 156 пацієнток 102 (64,56 %) були прооперовані в лікарнях загальнолікувальної мережі, а 54 хворі (35,44 %) - в спеціалізованих онкогінекологічних відділеннях. В групі із 102 хворих, яким операції виконувались в загальнолікувальній мережі, при перегляді гістологічних препаратів і додатковому їх виготовленні із блоків у 9 (8,82 %) випадках діагноз ППЯ було знято і верифіковано діагноз доброякісної цистаденоми. В 7 (6,86 %) випадках було виявлено рак яєчників у хворих на ППЯ. Майже половина жінок знаходились у репродуктивному віці, а саме: 27 (19,29 %) пацієнток знаходились у віці до 30 років, 65 (46,43 %) - у віці до 40 років, а 99 (70,71 %) пацієнток мали вік до 50 років. Розподіл за гістологічними різновидами ППЯ був таким: більшість пухлин були серозні - 93 (66,43 %), далі йшли муцинозні - 44 (31,43 %); і по одному спостереженню приходилось на ендометріоїдні, змішані та пухлину Бреннера, що в сукупності склало 2,14 % випадків.Обсяг операцій залежить від віку пацієнток, одно,-або двобічного ураження яєчників, характеру цистаденом (розмір, папілярні розростання, серозний чи муцинозний вміст), стану органів і тканин черевної порожнини з наявністю чи відсутністю імплантатів, асциту. Проведення адекватного стадіювання хворих на ППЯ потребує виконання інтраопераційного експрес-дослідження, ревізії контрлатерального яєчника, множинних політопних біопсій очеревини. При плановому гістологічному дослідженні операційного матеріалу поряд з верифікацією ППЯ бажано надавати додаткову інформацію про стан васкуляризації сосочків цистаденом (в разі двобічного ураження яєчників, ступінь васкуляризації сосочків визначається за максимальним показником в тій чи іншій цистаденомі).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
1. Основний метод лікування хворих на ППЯ - хірургічний. Обсяг операцій залежить від віку пацієнток, одно,- або двобічного ураження яєчників, характеру цистаденом (розмір, папілярні розростання, серозний чи муцинозний вміст), стану органів і тканин черевної порожнини з наявністю чи відсутністю імплантатів, асциту.
2. Проведення адекватного стадіювання хворих на ППЯ потребує виконання інтраопераційного експрес-дослідження, ревізії контрлатерального яєчника, множинних політопних біопсій очеревини.
3. У жінок репродуктивного віку при однобічному ураженні ППЯ, підтвердженому експрес-морфологічним дослідженням, при відсутності поверхневих папілярних розростань, екстраоваріальних дисемінатів, асциту, доцільно виконання органозберігаючіх операцій з обовязковою резекцією контрлатерального яєчника, видаленням великого сальника, виконанням змивів і біопсій черевної порожнини.
4. При плановому гістологічному дослідженні операційного матеріалу поряд з верифікацією ППЯ бажано надавати додаткову інформацію про стан васкуляризації сосочків цистаденом (в разі двобічного ураження яєчників, ступінь васкуляризації сосочків визначається за максимальним показником в тій чи іншій цистаденомі).
5. Низька щільність васкуляризації (до 5 мікросудин на 1 поле зору мікроскопу х 200) сосочків ППЯ, при відсутності екстраоваріальних імплантатів та асциту, співпадає з “сприятливим” прогнозом хвороби. Середня щільність васкуляризації сосочків ППЯ (від 5 до 10 мікросудин) передбачає альтернативний перебіг хвороби. При наявності поодиноких екстраоваріальних імплантатів без асциту, прогноз хвороби визначається як “відносно сприятливий”(при умові їх видалення), а якщо солітарні імплантати асоційовані з асцитом або неможливе повне їх видалення, то прогноз визначається як “поганий”. Висока щільність васкуляризації сосочків ППЯ (понад 10 мікросудин) співпадає з наявністю множинних екстраяєчникових імплантатів і свідчить про “вкрай поганий” прогноз.
6. Призначення адвантної ХТ слід вважати доцільним при ІІІ - IV стадіях ППЯ з врахуванням ступеню та щільності васкуляризації сосочків ППЯ як ключового морфологічного фактору прогнозу.
7. Лікування хворих на ППЯ необхідно проводити в спеціалізованих онкологічних установах з обовязковим моніторингом протягом всього життя.
Список литературы
1. Шляхова Е.В., Воробьева Л.И. Пограничные опухоли яичников. Лечебная тактика и прогноз // Матеріали Х зїзду онкологів України - Київ, 2001. - С.241-242. (Автором проведено набір та обробку матеріалу, аналіз одержаних результатів).
2. Шляхова Е.В., Воробьева Л.И., Свинцицкий В.С. Пограничные опухоли яичников // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2002. - №2 (14) - С.56-59. (Автором проведено набір та обробку матеріалу, аналіз одержаних результатів).