Основні засоби текстуального вияву символістського дискурсу, особливості його функціонування в українській, англійській, американській літературах. Міфологеми, міфологічні сюжети, образи, мотиви в ліриці українських та англо-американських символістів.
Аннотация к работе
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Володимира ГнатюкаЗміна суспільно-культурної ситуації в Україні після 1991 року спричинила і зміну духовних та культурних орієнтирів. У цьому звязку постала потреба і нового дослідження місця українського символізму в контексті європейського та світового модернізму на ґрунті міждисциплінарного підходу та синтезу наявної інформації. Робота виконувалася як складова частина комплексної теми “Проблеми рецептивної естетики, поетики і наратології в українсько-зарубіжних літературних звязках”, яку розробляють літературознавці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тему дисертації погоджено з Науково-координаційною радою НАН України “Класична спадщина і сучасна художня література” при Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України. охарактеризувати засоби текстуального вияву символістського дискурсу, особливості його функціонування в українській, англійській, американській літературах;У першому розділі “Естетичний дискурс українського символізму в епоху модернізму” розлядаються загальні проблеми, повязані з ґенезою символізму в Західній Європі, США та Україні, зясовуються естетичні засади, що були покладені в основу символістського дискурсу, аналізуються програмні документи (маніфести) символістів України, звертається увага на структуру символу як одного із засобів творення символістської образності. Тут на основі праць англійських, американських, російських і українських джерел характеризуються основні осередки (міста, угруповання, часописи і т. п.), в яких гуртувалися зачинателі модернізму; прокреслюються головні маршрути спорадичного і регулярного спілкування митців. Завершується експозиційна частина дисертації стислою характеристикою структури символу, його різновидів і рецептивного потенціалу (підрозділ 1. 5.), оскільки це той концепт, який концентрує в собі сутність проблеми і є головним інструментом літературознавчих рефлексій в ІІ і ІІІ розділах дисертації. Білецький та ін.) знаходимо прикмети символістського поетичного дискурсу і ті основні концепти, які пізніше, в другій половині ХХ ст., обґрунтовуються в історико-літературних працях та естетичних трактатах (передусім такі: “невимовні настрої душі”; “органічний дар мислення символами”; там, де треба, “вимовити невимовне … зявляються символісти”). Перша стадія становлення символізму в Україні тривала від початку ХХ століття до лютневої революції 1917 року і була репрезентована іменами О.Багато легендарних героїв Ірландії (память про яких ірландський народ зберігав у своїх міфах, переказах та казках) повертається до читачів знову в поезіях Єйтса, щоб повідати свою історію, нагадати про минулі події, повязати сьогодення із сивою давниною. Легендарно-фантастичні персонажі Фергус, Друїд, Оізін, Кончубар, чоловік, який мріяв про казковий край, стають елементами настроєвої системи та складної чуттєвості Єйтса. Ліричний герой Єйтса проживає у казково-чарівній країні: він уподібнюється усім цим фольклорним персонажам, які завжди рятуються втечею від реального світу у світ Сідхе, у казки, а реальний світ перетворюється на сумне місце, повне розчарувань. Міф про хлопчика, врятованого птахами, експлікується в поезії “Летіли гуси, летіли білі” П. Савченка. Єйтса, причому це єднання потрійне: повітря - земля, земля - вода, вода - повітря (“Чоловік, який мріяв про казковий край”).