Визначення ролі заголовку у сприйманні тексту. Творення тексту і встановлення контакту з читачем як основні функції заголовку. Використання образних заголовків з ускладненою семантикою. Аналіз поетики заголовку у романі Б. Вербера "Імперія янголів".
Аннотация к работе
Заголовок має унікальний статус у будь-якому тексті, незалежно від його типу. Так, наприклад, Кочан І.М. писав: «Універсальна позиція заголовка як початкової смислової та структурної одиниці тексту, яка відображає його задум і містить інформацію про зміст тексту, дає змогу трактувати заголовок як вихідний пункт для розуміння тексту загалом. У своїй статті «Заголовок літературного твору» [9] вона пише: «Для читача, що відкриває ту чи іншу книгу вперше, заголовок, поруч із імям автора, є основним джерелом інформації відносно змісту наступного за ним текстом. Тож, заголовок невідємно повязаний зі змістом тексту і потребує повернення до себе на кожному з етапів читання. Мирослав Заградка писав про заголовок наступне: «Ємний і виразний заголовок не тільки веде до збудження інтересу читача, але він відіграє значну роль і в процесі закріплення назви книги в памяті читача, або навіть цілих поколінь читачів.Початок тексту може включати наступні компоненти: імя (псевдонім) автора, заголовок, підзаголовок, присвята, епіграф(и), передмову (вступ, введення, в деяких випадках - пролог). Заголовок - це перша інформація про твір, яка повинна зацікавити читача чи хоча б дати йому уявлення про що йдеться в тексті. Ця функція універсальна, тому що будь-який заголовок так чи інакше інформує читача про текст. Іноді заголовок може бути вже згущеною книгою, а книга може бути розгорнутим заголовком. Експресивність заголовка може бути виражена за допомогою як мовних, так і позамовних засобів) та розділову функції (Заголовок виділяє текст з навколишнього простору.Можна підвести висновок, що заголовок має унікальний статус у будь-якому тексті, незалежно від типу тексту. Окремі роботи, присвячені заголовку, почали зявлятися ще в першій половині минулого століття, але вони були, незалежно від їх значущості, нібито випадковими, не повязаними з основними тенденціями в науці того часу, тому проходили непоміченими. Зростання зацікавленості до заголовку починається у 1960-ті роки, коли у філології почав активно проявлятися системний підхід. Ламзіна: 1) Заголовки, що представляють основну тему чи проблему твору; 2) Заголовки, що представляють основну тему чи проблему твору; 3) Персонажні заголовки; 4) Заголовки, що позначають час та простір. Оскільки заголовок невідємно повязаний з текстом, існує два типи звязку між текстом та заголовком: 1) імпліцитний; 2) експліцитний.
План
Зміст
Вступ
1. Види та функції заголовків
2. Аналіз поетики заголовку у романі Бернарда Вербера «Імперія янголів»
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Заголовок є однією з найважливіших частин тексту. Він є своєрідною торговою маркою, від назви якої залежить успіх твору. Перша річ на яку ми завжди звертаємо увагу - це заголовок. Саме з нього починається наше знайомство з текстом, будь то художній твір, стаття чи книга.
Можна підвести висновок, що заголовок має унікальний статус у будь-якому тексті, незалежно від типу тексту. Він є найважливішим семантичним, психологічним, естетичним, стилістичним його елементом.
На протязі декількох останніх десятиріч заголовок привертає багато уваги з боку дослідників. Окремі роботи, присвячені заголовку, почали зявлятися ще в першій половині минулого століття, але вони були, незалежно від їх значущості, нібито випадковими, не повязаними з основними тенденціями в науці того часу, тому проходили непоміченими.
Зростання зацікавленості до заголовку починається у 1960-ті роки, коли у філології почав активно проявлятися системний підхід. Дослідників не міг не зацікавити той факт, що заголовок є одночасно як частиною тексту, так і його окремим елементом. Саме тоді зявилися питання, які вони намагалися вирішити. Їх можна звести до трьох: 1) що таке заголовок і який його статус; 2) які у нього функції; 3) як він співвідноситься із структурою тексту. Останні роки ця проблематика активно опрацьовується лінгвістами та літературознавцями.
Серед дослідників немає однозначних думок щодо функцій заголовку. У цій роботі були досліджені роботи багатьох лінгвістів, на основі яких можна виділити пять головних функцій заголовку: 1) рекламна; 2) інформаційна; 3) репрезентативна; 4) зєднувальна; 5) функція організації читацького сприйняття. Деякі дослідники виділяють більше функцій. Наприклад функції творення тексту та встановлення контакту з читачем.
Також немає чіткої типологічної класифікації заголовків. Найбільш повну класифікацію надає А.В. Ламзіна: 1) Заголовки, що представляють основну тему чи проблему твору; 2) Заголовки, що представляють основну тему чи проблему твору; 3) Персонажні заголовки; 4) Заголовки, що позначають час та простір.
Оскільки заголовок невідємно повязаний з текстом, існує два типи звязку між текстом та заголовком: 1) імпліцитний; 2) експліцитний.
Слід також зауважити, що у різні часи була «мода» на різні види заголовків. Так, наприклад, у середньовіччі були дуже поширені дескриптивні заголовки. Найяскравішим прикладом є роман Д. Дефо «Робінзон Крузо». Та з часом заголовки ставали все коротше і поступово цей вид заголовків перестали використовувати. На зміну прийшли образні заголовки з ускладненою семантикою - заголовки-алюзії, символи, метафори.
Найпоширенішими заголовками виявилися заголовки-власні назви (сюди входять і заголовки, що вказують на рід занять головного героя або імя його роду або родини). Ці заголовки виявилися настілки вживаними, що виникла класифікація заголовків-власних назв.
Розглядаючи заголовок роману «Імперія янголів» можна сказати, що це узагальнено-символічний заголовок. Його можна розглядати як метафору. Він виконує наступні функції: інформаційну, функцію встановлення контакту з читачем, експресивно-апелятивну та естетичну функції. Тут звязок між текстом та заголовком імпліцитний, оскільки слово імперія ніде не вживається у тексті. Звичайно слово «янгол» часто вживане, але це пояснюється тематикою роману.
«Імперія янголів» ? це змога розкрити тему життя після смерті, яка набула популярності ще на початку середньовіччя (IV-Vct) після розпаду Римської імперії у час становлення феодального строю. Розвитого такого роду літератури спровокувало впровадження християнства, яке стверджувало, що життя не закінчується після смерті, що душа залишається, а всі труднощі земні - лише тимчасові і їх потрібно сприймати як належне.
Оскільки головною тематикою роману є життя після смерті, то слово «янгол» у назві можна розуміти двояко. Це можуть бути або темні янголи, або ж добрі янголи. Але, приймаючи до уваги той факт, що за змістом пекла не існує, будь-яка двоякість розуміння зникає. З цього робимо висновок, що тут, скоріше за все, маються на увазі добрі янголи. Щодо слова «імперія», то у тексті й справді можна прослідити подібну структуру. Устрій може нагадувати імперію з чіткою ієрархією. Але ця ієрархія неповна.
Не дивлячись на негативний підтекст слова «імперія», негативного його проявлення, окрім контролю кожного з рівнів, у тексті немає. Хоча тут частково можна розгледіти імперську структуру, вона не є вирішальною для цілісного сприйняття тексту та його розуміння. Головною ідеєю роману все ж таки стала перемога добра над злом, любові над ненавистю, жагою до нових знань над задоволеністю від того, що вже є.
Список литературы
1. Бабичева Ю.В. Поэтика заглавий. // Теория литературы. - Вологодский государственный педагогический университет., 2000, №6. С. 61-64.
2. Вербер Б. Империя ангелов. М., Гелеос. 2008. С. 224.
3. Винокур Г.О. Глаголили имя? (Опыт стилистической интерпретации). Русская речь, 1928, № 3, С. 86.
4. Джанджакова Е.В. Типы связи между заглавием и контекстом лирического стихотворения // Системность языковых средств и их функционирования. Куйбышев, 1989. С. 114-123.
5. Евса Т.А. Заглавие как первый знак системы целого текста // Системные характеристики лингвистических единиц разных уровней. Куйбышев, 1986. С. 85-92.
6. Заградка М. Поэтика заглавий русской литературы XX века (Набросок главы из исследования) ?
7. Кожина Н.А. Заглавие художественного произведения: онтология, функции, параметры типологии // Проблемы структурной лингвистики. 1984. М., 1988. С. 167-183.
8. Кожина Н.А. Способы выражения экспрессии в заглавиях художественных текстов. // Проблемы экспрессивной стилистики. Ростов на Д., 1987. С. 111-116.
9. Ламзина А.В. Заглавие литературного произведения // Рус. словесность. 1997, №3. С. 75-80.
10. Ламзина А.В. Заглавие // Литературоведение. Литературное произведение: основные понятия и термины. Под редакцией JI. В. Чернец. М., 1999. с. 538. С. 94-106.
11. Медриш Д.Н. Из жизни заглавий //Рус. речь. 1994, №5. С. 108-113.
12. Мирошникова Н.А. Поэтика заглавий: [худ. произведений] // Рус. яз. и лит. в учебных заведениях. 2003, №3. С. 25-27
13. Попов А.С. Синтаксическая структура современных газетных заглавий и ее развитие // Развитие синтаксиса современного русского языка. М., 1966. С. 95-126.
14. Шульц Е. Заметки о заголовочном комплексе (на основе повести Алексндра Бестужева-Марлинского "Роман и Ольга") / Имя текста, имя в тексте сб. науч.тр. Тверь: Лилия Принт, 2004. с. 148. С. 41.
15. Щегольская Н.Б. Роль заглавия в раскрытии художественной идеи произведения (на материале романов Ю.Яновского и М. Булгакова). // Науковий вісник «Ізмаїльск», пед. інст. «Ізмаїл». 1998, №3. С. 213-220.
16. Кочан І.М. Лінгвістичний аналіз тексту // Навчальний посібник. К., Знання, 2008. с. 420. С. 56-65.