Аналіз жанрової специфіки твору Б. Лепкого "Мазепа", що є художнім синтезом історичних та літературних парадигм. Визначення структури часопростору з її ієрархічними та незалежними компонентами і виявлення секретів творення "образу світу" даного твору.
Аннотация к работе
ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукПрикарпатського університету імені Василя Стефаника Науковий керівник : кандидат філологічних наук, професор Полєк Володимир Теодорович, професор кафедри української літератури Прикарпатського університету імені Василя Стефаника НАН України кандидат філологічних наук, професор Захист відбудеться 23 листопада 1998 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К09.03.02. у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника за адресою: 284000, м.Івано-Франківськ, вул.Шевченка, 57.В українському літературознавстві останніх років спостерігається тенденція до осмислення художніх властивостей літературно-естетичних явищ. На передній план виходить поетика, яка вивчає “способи і засоби художнього втілення, образного розкриття життя”, що сприяє осягненню внутрішньої організації художньої структури окремих творів і встановленню значеннєвості їх у контексті українського літературного процесу, який є доволі пошарпаним, мало вивченим і заповненим “білими плямами”. Не була винятком у цьому плані й західноукраїнська історична проза, презентована іменами В.Будзиновського, К.Гриневичевої, Б.Лепкого, Ю.Липи, Ю.Опільського. Сказане стосується насамперед пенталогії “Мазепа”, першого в західноукраїнській історичній белетристиці багатотомного видання, в якому автор здійснив спробу реабілітації опаплюженого істориками й літераторами гетьмана І.Мазепи. При цьому значеннєвість її, як у критиці попередників, так і в дослідженнях сучасників (М.Ільницького, Ф.Погребенника, М.Жулинського, Р.Горака, В.Соколової, Т.Литвиненко) встановлюється не тільки через акцентування ідейної сторони твору, а й через його художню своєрідність, повязану то з тужливо-ліричною тональністю, то з особливостями стилістики, то з дещо незвичним трактуванням образів.Трактування “Мазепи” як роману, що є містким за обсягом і складним за побудовою твором, теж викликає певні сумніви, оскільки роман характеризується і неабиякою складністю побудови, і глибинністю конфлікту “між поезією серця і прозою життейських стосунків, що протистоїть їй”, і чіткою лінією формування характерів багатьох персонажів. Пенталогія Б.Лепкого повністю відповідає запропонованим вимогам: події, зображені у творі, визначаються часовою завершеністю (відбуваються двома століттями раніше від безпосереднього авторського періоду), тому відомості про них письменник збирав з архівних та монографічних джерел. Оскільки ж вони найчастіше були сфальсифікованими і націленими на очорнення мазепинських прагнень та й самого гетьмана, то письменник спрямовує їх у зовсім інше ідейне русло, надаючи образові Мотрі Кочубеївни рис надіїї на здобуття незалежності України, а Мазепу та молодого Чуйкевича зображає як узагальнених носіїв її, що не тільки творить контраст до усталеного в науці й мистецтві погляду на цих героїв, а й дає змогу сприймати твір як проекцію в сучасне авторові буття. Оскільки композиція передовсім виражає взаємодію кутів зору субєктів художнього твору з його окремими елементами та способами змалювання світу, а в українському літературознавстві вона як самостійна естетична категорія досліджена ще недостатньо, то базовою теоретичною працею при розкритті стала студія російського вченого Б.Успенського, в якій автор розглядає “типологію композиційних можливостей у звязку з проблемою кута зору”, виділяючи при цьому чотири сфери, де він може бути зафіксований: план оцінки, фразеології (мовленнєвий), часу-простору і психології. Сферою мовлення автора, “віддаленого” від персонажа, є розповідь, орієнтована на норми літературної мови, висловлювання ж персонажів, як правило, збагачені розмовно-просторічними елементами, що втілюють у собі дух часу, в якому живуть герої, та дух їхнього соціального стану, тому чіткому простеженню за зміною авторських поглядів сприяє ознайомлення з особливостями мовлення героїв.