Поетика С.Д. Кржижановського: особливості перехідного художнього мислення - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі історії російської літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор КОРНІЄНКО Оксана Олександрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, доцент кафедри історії російської літератури Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор МОСКОВКІНА Ірина Іванівна, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Завідувач кафедри історії російської літератури кандидат філологічних наук, доцент КУЗЬМЕНКО Марина Володимирівна, Київський славістичний університет, доцент кафедри словянської філології Захист відбудеться 30 червня 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.39 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.завдяки Санкт-Петербурзькому видавництву «Симпозіум» почало виходити у світ пятитомне зібрання творів (станом на 2010 р. опубліковано чотири томи). Кржижановського стають обєктом уваги дослідників. Лівської (2009), у яких розглядаються різні аспекти творчості автора: філософічність, метафоричність, інтертекстуальність, специфіка хронотопу тощо. Кржижановського, що також підтверджує зростання інтересу до оригінального художнього світу письменника, який, маючи яскраву індивідуальну специфіку, у той же час відображає загальні тенденції перехідної епохи, напрями пошуків «неофіційної» російської літератури. Кржижановського (і, зокрема, аналіз усього корпусу книг новел, опублікованих на сьогодні), відсутність у вітчизняному і зарубіжному літературознавстві спеціальної праці, яка вписувала б творчість письменника в парадигму перехідного художнього мислення, зумовлює актуальність проблеми, висунутої в реферованій дисертації.Кржижановського: стратегії одивнення і розщеплення як відображення перехідного художнього мислення» - присвячено системному аналізу базових для мистецтва в цілому відношень, рефлексія яких загострюється в перехідні культурні епохи, - людина-світ. Кржижановського виявлено одну з домінантних рис парадигми перехідності - розпад універсальної картини світу, розрив звязків, «розщеплення» свідомості людини, втрата особистістю своєї ідентичності. Образи тілесного ряду (буквальні частини людського тіла) концептуалізовані автором і відображають процес децентрації у межах макрокосму (світу) і мікрокосму (людини). У низці новел письменник моделює проекції мозок - світ, світ - мозок, аж до зображення в координатах простору (склепіння - лоб, очі - вікна, думки - мешканці будинку та ін.), тим самим С.Д. Кржижановським процесів секуляризації розуму, заміщення homo sapiens людиною-автоматом й існування «в man» (автоматичним існуванням) на поетологічному рівні підкреслено: · заміщенням у тексті новел мозку черепом («Катастрофа», «Жизнеописание одной мысли», «Серый фетр», «Безработное эхо» тощо);Одна з характерних ознак перехідності, перехідних культурних епох повязана з активізацією естетичного пошуку, спрямованого на креацію нових форм і явищ, і тут одним із домінантних векторів видається актуалізація міжвидового художнього синтезу мистецтв, міжродових конвергенцій. Кржижановського (від ранніх до пізніх творів) виявляє принципи ритмоутворення на всіх рівнях художньої єдності: а) образно-мотивному - функціонування наскрізних мотивів, образів, метафор - наприклад, «оторвышей» у новелі «Сбежавшие пальцы» (цикл «Сказки для вундеркиндов»), «Швы» (цикл «Чужая тема»), «Автобиография трупа», «Тридцать сребреников» (цикл «Неукушенный локоть»); б) сюжетному - повтор інваріантної ситуації катастрофи тощо; в) у ритмізації художнього мовлення (на фонічному, лексичному, граматичному, синтаксичному й метамовному рівнях). Особливу продуктивність виявляють: анафора слів, які стоять поряд, словосполучень (найчастіше повтор парний: «фалды фрака», «костяным клавишем», часто тріарний: «край клавиатурной коробки»), трапляються варіації анафор в середині фразових єдностей, а також абзацні анафори; епідзевксіс («тождество-тождество») і анадиплозіс («страдал, но, страдая»); парегменон («нужнее нужного нужен», «многое множество»); поліптотон («блик блику», «ничего из ничего»); морфемне варіювання («вгибы и выгибы», «пылинки и пылины»); гомойарктон («ненужные и несродные», «прошуршав прорванной»); гомеотелефтон («руслам - орбитам - граням», «ни болей, ни лжей»); антиметабола (« - Не быть миру. Кржижановського складає приблизно сто творів, які автор створював з 1919 по 1940 рр. і які увійшли до пяти циклів: «Сказки для вундеркиндов», «Чужая тема», «Чем люди мертвы», «Неукушенный локоть», «Мал мала меньше». Кржижановський переробляє накопичений письменниками-новелістами досвід і націлює естетичний пошук на розширення жанрових меж новели, презентуючи стратегії синтезу новели з повістю, розповіддю, притчею, казкою, легендою, хронікою, нарисом, анекдотом, казкою й афоризмом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шуберт А.Н. Повествовательная структура новеллы С. Кржижановского «Сбежавшие пальцы» //Актуальные проблемы славянской филологии. Межвуз. сб. науч. ст. / Отв. ред. В.А. Зарва. Нежин: ТОВ «Издательство «Аспект-Полиграф», 2007. Вып.XIV: Лингвистика и литературоведение. С. 368-374.

2. Шуберт А.Н. Специфика трансформации образа Иуды Искариота в новелле С. Кржижановского «Тридцать сребреников» //Русская литература. Исследования: Сб. научных трудов /Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко; Ин-т литры им. Т.Г. Шевченко. Редкол: А.Ю. Мережинская и др. К.: БИТ, 2007. Вып. 11. С. 215-225.

3. Шуберт А.Н. Функционирование телесного кода в новеллистике С. Кржижановского //Вестник Харьковского нац. ун-та им. В.Н. Каразина. №836. Серия Филология. Вып. 54. Х. 2008. С. 290-294.

4. Шуберт А.Н. Концепция художника в новеллистике С. Кржижановского и Т. Манна //Русская литература. Исследования: Сб. научных трудов /Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко; Ин-т литры им. Т.Г. Шевченко. Редкол: А.Ю. Мережинская и др. К.: БИТ, 2008. Вып. 12. С. 209-221.

5. Шуберт А.Н., Корниенко О.А. Ритм в новеллистике Сигизмунда Кржижановского. Статья первая //Русская литература. Исследования: Сб. научных трудов /Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко; Ин-т литры им. Т.Г. Шевченко. Редкол: А.Ю. Мережинская и др. К.: БИТ, 2009. Вып. 13. С. 211-223.

6. Шуберт А.Н. Тень: от образа к концепту в новеллистике С. Кржижановского // Південний архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць. Вип. XLIV. Херсон: Айлант, 2009. С. 165-172.