Виявлення в поезії Шевченка просторових структур та образів-символів, їх взаємозв’язок з жанром твору, його композицією. Безпосередня роль простору в тій чи іншій поезії. Різновиди простору та типологія їх значень і функцій у тканині поетичного твору.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Задорожна Людмила Михайлівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії української літератури і шевченкознавства. Шевченка НАН України, завідувач відділу шевченкознавства, кандидат філологічних наук, доцент Захист відбудеться 20 січня 2005 року о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.Актуальність дослідження полягає в необхідності вивчення найменш проаналізованої складової поетики Тараса Шевченка - палітри засобів творення простору в поезії. Дотепер спостереження у цій царині були вкрай нечисленними та принагідними, тоді як комплексне вивчення простору поезії Шевченка значно розширює наші відомості про художній світ його творів, поглиблює або вперше дозволяє витлумачити ту частину образно-символічної системи його поезії, яка значною мірою закорінена в просторові уявлення. З огляду на непроминальне значення Шевченкового „Кобзаря”, що став художнім утіленням української картини світу, вкрай потрібним є означення важливих якісних характеристик просторового всесвіту Шевченка, а це уможливить вивчення художнього впливу на творчість наступних мистецьких поколінь у сфері розбудови поетичного світу. Вивчення простору у поезії Шевченка дозволяє осягнути досі майже недосліджений аспект поетики його творів: співвідношення різного типу локусів, їхнє семантичне навантаження, особливу роль у структурі певного твору, а відтак - і мотивацію персонажів. Обєкт роботи - поетична спадщина Шевченка - визначив відповідний предмет дослідження - простір у поезії Тараса Шевченка.Перший розділ - „Простір як поняття у літературознавстві, філософії, фольклористиці” - присвячено розгляду праць літературознавців, фольклористів і філософів, які зверталися до аналізу простору, та виробленню теорії простору як філософського концепту поезії Шевченка. Уважний розгляд відомих на сьогодні концепцій простору літературного твору, філософських уявлень про простір та окремих культурологічних суджень з цього приводу у підсумку тільки глибше означують проблему простору - його природи та функцій у художньому тексті. Дисертаційна робота в жодному разі не претендує на відкриття універсального поняття простору, від чого застерігав ще О.Шпенглер, а є лише спробою запропонувати робочі положення із набором відповідного інструментарію, що дасть змогу із більшою науковою точністю проаналізувати поезію Шевченка в аспекті вивчення просторових відношень та образів. Такий підхід передбачає певну концепцію, виведену в результаті синтезу узагальненого бачення дотеперішніх теорій та спостережень не шляхом механічного поєднання чи накладання в еклектичний набір ознак та функцій, а посередництвом переходу в нову якість - не просто художнього простору (усталене розуміння терміну не відповідає предмету дослідження), а простору як філософського концепту літературного твору. Простір як індивідуальна характеристика культури унікальний у межах розвинутого національного мистецтва, його основа, оскільки пронизує усі структури та форми мистецтва у найрізноманітніший спосіб, що зумовлює безліч формулювань на кшталт простору певного аспекту чи сфери мистецтва - із довільним набором таких визначень.