Поетика пейзажу в російській та китайській прозі першої третини ХХ століття (на матеріалі творів А.П. Чехова, І.О. Буніна, Лао Ше, Ба Цзіня) - Автореферат
Аналіз символіки пейзажних образів і засобів зображення картин природи. Художні й функціональні особливості описів природи в російській та китайській літературі першої третини ХХ століття. Зіставлення російської та китайської національної картини світу.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Поетика пейзажу в російській та китайській прозі першої третини ХХ століття (на матеріалі творів А.П.Чехова, І.О.Буніна, Лао Ше, Ба Цзіня)Робота виконана в Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Іванова Наталія Павлівна, доцент кафедри методики викладання філологічних дисциплін Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського кандидат філологічних наук Ісаєва Наталія Станіславівна, асистент кафедри китайської, корейської та японської філології, Київський національний університет імені Т. Г. Захист відбудеться “21” квітня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (95007, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (95007, м.Між тим, зіставлення таких різних за своєю культурною спадщиною, національною специфікою і, як наслідок, філософією світосприймання літератур - російської та китайської, - є дуже цікавим, тому що їхні ідейно-художні устремління подібні, у процесі розвитку відбувалося їхнє взаємозбагачення. Художні й філософські узагальнення однієї літератури були базою для нового етапу чи пошуку нових форм розвитку іншої. Дюришина “Теория сравнительного изучения литературы” (1979), де подано базові поняття і методологічні основи літературної компаративістики; статтю Д. С. У цій же статті особлива увага приділяється впливу російської (радянської, української) літератури на сучасну китайську літературу. Безумовно, у літературознавстві час від часу зявляються роботи, автори яких нагадують про необхідність першочергового вивчення проблем художньої форми, а також роблять спроби реалізувати цей підхід, однак фундаментальних досліджень поетики прозаїчних творів на сьогодні зовсім мало.У першому розділі “Літературний процес і художня система письменника як методологічна основа пейзажних замальовок”, що містить шість підрозділів, розглядаються основні форми міжлітературного процесу, основні тенденції російської та китайської літератури досліджуваного періоду, особливості художніх методів Чехова, Буніна, Лао Ше і Ба Цзіня, подається коротка характеристика еволюції описів природи в російській та китайській літературних традиціях, а також розглядаються пейзажні замальовки з погляду їхніх функціональних особливостей. У звязку з цим важливе місце у творчості Чехова займає пейзаж, який також відзначається лаконізмом, стислістю опису. пейзажний природа китайський література Під час аналізу неважко помітити, що в творчості Чехова й Буніна характерні “знахідки” імпресіоністів: у жанровому відношенні перевага етюдної новели, “малої форми” (ліричного вірша, нарису, ескізу), відсутність фабули, недомовленість фраз, емоційно забарвлене, піднесене відчуття природи, часте використання улюбленої теми - пейзажу, уся система образотворчих засобів спрямована на передавання тимчасового настрою чи миттєвих відтінків субєктивного сприйняття світу, широке використання яскравих епітетів, “кольорових звуків” і “звучних тонів”, символіки. Кожний письменник у своїй творчості відображає дійсність і, зокрема, природу, пропускаючи її крізь призму національних, культурних, літературних традицій, а також власних ціннісних орієнтирів та естетичних поглядів. “Еволюція описів природи в російській та китайській літературних традиціях” розглядаються особливості описів природи в зображенні навколишнього світу авторами різних літературних напрямків.Відповідаючи на виклик нового часу, література обох країн також зазнала кардинальних змін. У російському критичному реалізмі виявляються тенденції переходу від психологічної до соціологічної течії реалізму й ускладнення критичного реалізму елементами інших літературних напрямків (романтизму, модернізму, тощо). У китайській літературі традиційні форми і жанрово-стильова система в більшості своїй вичерпали себе, тому під впливом зарубіжних літературних традицій формуються принципи реалістичного мистецтва, чіткіше позначається авторська позиція, виразно вимальовується прагнення до більш уособленого й концентрованого зображення дійсності. У зазначений період спостерігається взаємовплив російської та китайської літератур також у плані зображення природи. Західна література, у свою чергу, зазнаючи впливу східного світогляду, у цей період починає відходити від пріоритетності рефлексії та аналізу, і це змінює характер пейзажних замальовок: у них зявляється споглядання, імпресіоністичність, ідеї про вічність та незмінність природи, про відображення безкінечного в конечному.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Рубіж XIX - XX ст. для Росії та Китаю є досить складним періодом. У суспільстві загострилися численні протиріччя. Відповідаючи на виклик нового часу, література обох країн також зазнала кардинальних змін. У російському критичному реалізмі виявляються тенденції переходу від психологічної до соціологічної течії реалізму й ускладнення критичного реалізму елементами інших літературних напрямків (романтизму, модернізму, тощо). У китайській літературі традиційні форми і жанрово-стильова система в більшості своїй вичерпали себе, тому під впливом зарубіжних літературних традицій формуються принципи реалістичного мистецтва, чіткіше позначається авторська позиція, виразно вимальовується прагнення до більш уособленого й концентрованого зображення дійсності.
У зазначений період спостерігається взаємовплив російської та китайської літератур також у плані зображення природи. Східне ставлення до природи, яке ґрунтується на невтручанні та спогляданні, на рубежі XIX і ХХ століть зазнало впливу західного рефлектуючого підходу до дійсності. Західна література, у свою чергу, зазнаючи впливу східного світогляду, у цей період починає відходити від пріоритетності рефлексії та аналізу, і це змінює характер пейзажних замальовок: у них зявляється споглядання, імпресіоністичність, ідеї про вічність та незмінність природи, про відображення безкінечного в конечному.
Виступаючи засобом вираження авторської позиції й розкриття ідейно-художнього змісту реалістичного твору, пейзаж має різнопланові ознаки, які повинні розглядатися в процесі літературознавчого аналізу. До найбільш значущих характеристик слід віднести кольорову палітру, слухові та нюхові відчуття. Варто зазначити, що у творах усіх чотирьох письменників для зображення того чи іншого предмета найчастіше використовується кольорова характеристика.
Результати дослідження дають підстави стверджувати, що пейзажні описи в художніх творах займають важливе місце, оскільки супроводжують дію, створюють загальний настрій картини, передають внутрішні порухи персонажів, ілюструють ідею твору, іноді пейзажні образи навіть можуть виступати як повноправні дійові особи. Найважливіша якість літературного пейзажу - психологічність: пейзаж безпосередньо повязаний із системою цінностей, внутрішнім світом не тільки автора, але і його героїв. У пейзажних замальовках часто знаходять висвітлення світоглядні та культурні джерела творчості письменника.
Саме аналіз художніх особливостей літературного пейзажу дав змогу визначити художній метод авторів, чию творчість ми розглядаємо, як неореалізм, але в російській літературі він виникає після тривалого періоду панування реалізму, а в китайській - напочатку його формування, тому що цей процес спирається у Китаї на досягнення європейських (зокрема, російських) письменників.
Незважаючи на істотні розходження між російською та китайською культурними традиціями, у національних літературах і, зокрема, у пейзажних описах виявлено подібність у способах зображення і символічних значеннях, що несуть у собі пейзажні замальовки. Так, імпресіоністичність пейзажу зближує творчість Буніна і Ба Цзіня, а психологічність деталей - твори Чехова і Лао Ше. У цьому, на наш погляд, виявляється не тільки вплив західної літератури (у тому числі й російської) на розвиток сучасної реалістичної китайської літератури, але й взаємодію двох культур і традицій, порівняльне вивчення яких сприяє правильному прочитанню і сприйманню художнього тексту, створеного в руслі іншої культурної традиції та ментальності.
Список литературы
1. У Хао Символика цветообозначений в пейзаже романа Лао Шэ “Верблюд Сянцзы” // Ученые записки ТНУ им. В.И.Вернадского. - Симферополь, 2004. - Т. 17 (56). - № 1: Филологические науки. - С. 245-252.
2. У Хао Функции пейзажных зарисовок в романе Лао Шэ “Верблюд Сянцзы” // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2004. - № 56. - С. 73-76.
3. У Хао Пейзажи романа Ба Цзиня “Семья” и традиционные символы китайской культуры // Ученые записки ТНУ им. В.И.Вернадского. - Симферополь, 2005. - Т. 18 (57). - № 2: Филологические науки. - С. 312-315.
4. У Хао Цвет в пейзажах прозаических произведений А.П.Чехова // Ученые записки ТНУ им. В.И.Вернадского. - Симферополь, 2006. - Т. 19 (58). - № 1: Филологические науки. - С. 115-121.
5. У Хао Символическое значение образа луны в картинах природы русских и китайских писателей-реалистов // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2006. - № 82. - С. 46-49.