Грицько Чупринка і український неоромантизм та символізм. Образна система письменника у контексті творчості українських пресимволістів. Традиції демократичної української поезії кінця ХІХ–початку ХХ ст. Мовно-художні засоби у творах Г. Чупринки.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Робота виконана на кафедрі теорії літератури і компаративістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор, Костенко Наталя Василівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії літератури та компаративістики. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, Бунчук Борис Іванович, Чернівецький національний університет Імені Юрія Федьковича, професор кафедри української літератури; З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.За сучасних суспільних та літературних умов постала потреба по-новому оцінити творчість Григорія Аврамовича Чупринки (1879 - 1921) - одного з самобутніх представників українського символізму, напряму, що тривалий час відтіснявся на маргінеси науки. Упродовж тривалого часу звукове багатство віршів Г.Чупринки, майстерна ритмомелодика розглядалися окремо від змісту та проблематики творчості. Відсутність навіть фрагментарної інтерпретації поетики Г.Чупринки в контексті українських пресимволістів, брак тлумачень своєрідності структурного ядра його художньої системи, генетичних і типологічних звязків його творчості з напрямами вітчизняного та європейського літературного процесу початку ХХ століття мають бути надолужені концептуальним підходом до їх вивчення. Мета дослідження полягає у системному розгляді поетики Грицька Чупринки, зокрема таких її аспектів, як образна система, метрика, ритміка, строфіка, фоніка. Дисертацію виконано на кафедрі теорії літератури та компаративістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, до комплексних наукових та навчально-методичних планів якої входить проблема дослідження поетики письменників на сучасному етапі літературознавчого аналізу художнього тексту.У Вступі обґрунтовано актуальність теми, окреслено стан вивчення проблеми, мету й завдання роботи, обєкт і предмет аналізу, розкрито наукову новизну дослідження та практичну цінність одержаних результатів, подано інформацію про апробацію результатів роботи. У першому розділі „Грицько Чупринка і український неоромантизм та символізм” розглянуто два зазначені стилі модернізму. Поняття „модернізм” стосовно української літератури вживається непослідовно, науковці часто вкладають у нього різний зміст. Розмаїття поглядів на феномен „модернізму” свідчить не лише про незаперечну складність цього явища, а й про те, що в Україні модернізм тривалий час майже не привертав уваги дослідників. Дедалі частіше до явищ перехідного характеру - від реалізму до модернізму, від натуралізму до символізму, від декадентства до символізму, від символізму до нового реалізму тощо - застосовують поняття „неоромантизм”.Художній образ Грицька Чупринки будується не тільки за участю уяви, складної взаємодії розумового начала і підсвідомості, архетипної та міфологічної памяті, а й за допомогою музичного, ритмомелодичного та просодичного чинників. Сподівання на майбутнє відродження України асоціювалися у творчості Г.Чупринки насамперед з мотивами Христового Воскресіння. Одним із основних образів світу людини у символістів постає сам поет, його настанови, муза, творчість, питання краси та ідеалу. Для розкриття нової соціально-духовної реальності він прагне створити нові іпостасі поета - поета як людини, надлюдини і поета для людини і людства. У Чупринки інколи вживаються цілі ряди таких слів в одному творі.