Історія виникнення жанру фрагменту в контексті естетичних теорій класицизму та романтизму. Характеристика основних художніх ознак фрагменту, характеристика природи фрагментарності, засобів її втілення та особливостей функціонування в літературі.
Аннотация к работе
Національна академія наук України інститут літератури ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукДослідження фрагменту вимагає особливо коректного розуміння процедур сегментації, а водночас - вибору літературного матеріалу її теоретичних підходів. Жанр фрагменту посідає у жанрових класифікаціях цілком осібне місце, оскільки в статусі жанру фрагмент заявив про себе на хвилі естетичного спротиву романтизму будь-якому формальному класифікаторству. Фрагментові властива певна жанрова протеїчність: окрім власне фрагмента як жанру романтичної прози, вирізняємо явище фрагментарності - стильову та формальну характеристику художнього твору. Дисертація виконувалася протягом 1996-1999 років у відділі теорії літератури Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України в контексті колективної теми ”Теорія літератури: спроба нової систематики”. Предметом вивчення є тексти творів філософів і письменників ієнської школи романтиків - Новаліса та Ф.Шлегеля, проза Г.Гайне та поезія Ф.Тютчева; філософські праці та щоденники В.Беньяміна, праці Т.Адорно, а також мала проза української літератури кінця XIX - початку XX століття, зокрема твори В.Стефаника, Г.Косинки та М.Хвильового.Використана “плюралістична методологія” дозволила узагальнити результати вивчення фрагменту та запропонувати власну концепцію становлення цього літературного явища, яка ґрунтується на послідовному вивченні історії побутування фрагменту в європейській літературі останніх 200 років. Стверджується, що репрезентативність фрагменту в різних епохах і літературних напрямах дозволяє застосувати до нього термін “поетика” найперше в структурному аспекті, де кожен твір розглядається як реалізація абстрактної структури. Одним із завдань роботи є пошук спільних рис жанрового характеру в різноманітних фрагментах, що дозволить скласти опис та окреслити межі цього утворення, а також визначити місце фрагменту серед споріднених жанрів - афоризму, нарису, етюду, притчі, арабески. Зазначена принципова важливість для розуміння цього явища теолого-філософської дискусії навколо понять “незавершеність”, “фрагмент”, “уламок”, що тривала у другій половині XVIII століття між І.Гаманом та І.Гердером, а також у творчості Г.Лессінга. Твір став прикладом парадоксального сполучення системи і безсистемності: залишившись “відкритим”, незавершеним, він увійшов до культурного обігу і залишився в історії літератури витвором, новаторським за змістом і формою як цілісне художнє явище.Становлення фрагменту: від античності до романтизму // От барокко до постмодернизма. Фрагмент і пастиш // Критика, 1998. Гіпертекст як потойбічне літератури // Критика, 1998. 9. Х.Кортасар та його роман “Гра в класики”: форма як презентація світоглядних зрушень // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур.