Патогенетичні механізми і клінічні особливості перебігу вагітності і пологів при загрозі переривання вагітності, їх вплив на формування плацентарної недостатності. Спрямованість та інтенсивність морфофункціональних компенсаторних процесів в плаценті.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Буковинській державній медичній академії МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Яцожинська Уляна Юрівна, професор кафедри клінічної імунології Кримського державного медичного університету ім. Нізова Наталія Миколаївна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства і гінекології кандидат медичних наук, доцент Захист дисертації відбудеться 13.04.2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65026, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65026, м.Одеса, Валіховський пров., 2)Проблема невиношування вагітності має не лише медичні, але й важливі соціальні та демографічні аспекти, що обумовлено низьким рівнем народжуваності та відсутністю зниження частоти невиношування в Україні [Венцковський Б.М., 1992]. Серед причин загальної смертності населення перинатальна патологія посідає четверте місце і залежить від функціонального стану гестаційної системи мати-плацента-плід [Грищенко О.В., 1996]. Таким чином, актуальність дисертаційної роботи пояснюється необхідністю удосконалення методів профілактики і лікування цієї патології на основі детального аналізу причин незадовільних результатів, шляхом визначення патогенетичних механізмів формування та розвитку плацентарної недостатності при лікуванні невиношування на підставі комплексного вивчення морфофункціональних порушень у фетоплацентарному комплексі та в такий спосіб виділити найбільш доцільні методи лікування. Знизити частоту невиношування вагітності шляхом розробки та впровадження патогенетично обгрунтованого комплексу лікувальних заходів, спрямованих на корекцію порушень функцій плаценти, на основі визначення її морфофункціонального стану. Розробити патогенетично обгрунтовані підходи до корекції морфофункціональних порушень в плаценті у жінок з загрозою переривання вагітності ендокринного генезу в першому триместрі з застосуванням дюфастону та дезагрегантів.В залежності від терміну завершення вагітності жінки були розділені на підгрупи: I А - 27 (13,9%) жінок, в яких відбулись ранні або пізні викидні, II А - 20 (10,2%) жінок з передчасними пологами; III А - 148 (75,9%) жінок із строковими пологами (перша підгрупа - із загрозою в першому триместрі вагітності, друга підгрупа - із загрозою переривання протягом всієї вагітності). Контрольну групу склали 50 жінок, у яких вагітність перебігала без ускладнень: підгрупу С - контроля склали 10 жінок, в яких хоріони були отримані шляхом штучного переривання вагітності, що виконувалось за бажанням жінки; підгрупу Д - контроля склали 40 жінок, вагітність у яких завершилась нормальними пологами. На підставі встановлених клінічних змін та виявлених порушень гістогенезу плаценти в умовах традиційного лікування загрози переривання вагітності, розроблено лікувальний комплекс з використанням дюфастону з 8 - 10 тижнів вагітності по 40 мг одномоментно, а потім по 10 мг через 8 годин до стійкого зникнення симптомів загрози переривання вагітності, після чого поступово знижували дозу до 5 мг на добу до 15 - 16 тижнів вагітності. Ця група - основна, розділилась на підгрупи: I Б 8 (8,7%) жінок з ранніми та пізніми викиднями, II Б - 6 (6,6%) - жінок з передчасними пологами, III Б - 78 (84,7%) - жінок із строковими пологами. При розгляді перебігу вагітності у жінок досліджуваних груп виявлено, що на одну вагітну, в середньому, припадало ще по 1,15 інших гестаційних ускладнень: анемії вагітних легкого ступеня - 36,7% та 34,4% (проти 14,0% в контролі, р<0,001), токсикози першої половини вагітності - 22,2% та 19,2% (проти 10,0% в контролі, р<0,05) та пізні гестози - 25,0% та 16,6% (проти 5,0% в контролі, р<0,001).Факторами ризику розвитку загрози переривання майбутньої вагітності у жінок є пізнє менархе та порушення менструального циклу, звичне невиношування вагітності, гінекологічні захворювання та екстрагенітальні захворювання інфекційного характеру, що впливають на гормональну функцію яєчників. Основною причиною самовільного переривання вагітності є формування абсолютної первинної плацентарної недостатності, що підтверджується критичним зниженням рівня плацентарного лактогену в крові, а також: а) в хоріонах 6 - 8 тижнів недостатньою васкуляризацією; Порушення стану системи мати-плацента-плід з виснаженням регуляторних та компенсаторно-пристосовних механізмів, що проявляється патологічними змінами гормональної функції плаценти, зниженням показників біопрофіля плода та критичним зменшенням обєму міжворсинкового простору за рахунок розростання резорбційних ворсинок, зумовлює пролонгування вагітності у жінок із загрозою її переривання тільки до термінів передчасних пологів.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Факторами ризику розвитку загрози переривання майбутньої вагітності у жінок є пізнє менархе та порушення менструального циклу, звичне невиношування вагітності, гінекологічні захворювання та екстрагенітальні захворювання інфекційного характеру, що впливають на гормональну функцію яєчників.
2. Основною причиною самовільного переривання вагітності є формування абсолютної первинної плацентарної недостатності, що підтверджується критичним зниженням рівня плацентарного лактогену в крові, а також: а) в хоріонах 6 - 8 тижнів недостатньою васкуляризацією;
б) в хоріонах 9 - 12 тижнів - порушенням диференціації ворсин, розладом ангіогенезу та гідропічною дистрофією хоріального епітелія;
в) в плацентах 23 -24 тижнів зменшенням питомого обєма судинного русла в 4 - 5 разів та уповільненням процесу гістогенеза в періферійних ділянках.
3. Порушення стану системи мати-плацента-плід з виснаженням регуляторних та компенсаторно-пристосовних механізмів, що проявляється патологічними змінами гормональної функції плаценти, зниженням показників біопрофіля плода та критичним зменшенням обєму міжворсинкового простору за рахунок розростання резорбційних ворсинок, зумовлює пролонгування вагітності у жінок із загрозою її переривання тільки до термінів передчасних пологів.
4. Ефективність лікування загрози переривання вагітності в фазі плацентації зумовлюється розвитком компенсаторно-пристосувальних реакцій в плаценті, що підтверджується: а) підвищенням рівня плацентарних гормонів в крові до показників групи контролю;
б) на макроскопічному рівні - збільшенням площі плацент, їх потоншення, зменшення кількості міждольових перетинок;
в) на мікроскопічному рівні - зменшенням міжворсинкового простору за рахунок розростання в ньому термінальних ворсинок;
г) на ультрамікроскопічному рівні - збільшенням синцитіокапілярних мембран та цитоплазматичних паростків, мітохондрій з підвищеною активністю.
5. Лікування загрози переривання вагітності в фазі феталізації супроводжується розвитком компенсаторно-пристосувальних процесів в периферійниих ділянках плаценти, які характеризувались підвищенням васкуляризації за рахунок збільшення капілярного русла на 15%.
6. Комплекс лікування загрози переривання вагітності із застосуванням дюфастону, вазоактивного препарату та дезагрегантів є патогенетичним, що дозволило попередити розвиток плацентарної недостатності за рахунок покращення васкуляризації та мікроциркуляції в плаценті, підвищити ефективність лікування на 45%, знизити середнє число рецидивів з 0,42±0,17 до 0,14±0,07, частоту фетоплацентарної недостатності із ЗВУР плода в 1,7 раза та пролонгувати вагітність, у жінок високого ступеня ризику, до терміну пологів у 84,8% випадків.
Список литературы
1. Марчукова Т.В. Морфофункціональна характеристика плацент жінок при передчасних пологах // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1998. - №1, с. 81-84.
2. Марчукова Т.В. Клініко-статистичний аналіз етіопатогенетичних аспектів фетоплацентарної недостатності при загрозі переривання вагітності // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - №16, с. 56-60.
3. Марчукова Т.В. Про структурно-функціональні особливості плацентарної недостатності при лікованих ранніх викиднях // Таврический медикобиологический вестник.-1999. -№3-4.-C.125-127.
4. Марчукова Т.В. Гістостеріометрична характеристика хоріона жінок I триместра вагітності при самовільному викидні // Невиношування вагітності: Зб. наук. пр. - Київ.- 1997.-С. 279-280.