Коротка історія дослідження проблеми справедливості. Духовно-політична ситуація ХІХ-ХХ ст. Нове осмислення питань рівності, свободи, справедливості. Індивідуальне духовне очищення за Вишенським. Особливості та зміст євангельського шляху пізнання істини.
Аннотация к работе
Подолання «мирського зла» як шлях до справедливостіОдним з таких вистражданих сторіччями принципів є справедливість, що нині трактується як один із загальнолюдських принципів права, «щонайперша чеснота суспільних інституцій» [1,26], без якої унеможливлюється формування громадянського суспільства, демократичної правової держави, досконалої національної правової системи. Пошуки справедливості були продовжені піфагорійцями, які першими висловили положення про справедливість як рівність, Гераклітом, Демокрітом та софістами, а подальше поглиблення теоретичних засад проблеми повязане з іменами Сократа, Платона та Аристотеля, Епікура та Цицерона. Сократ вважав справедливість критерієм законності, Платон стверджував, що справедливість полягає в тому, щоб кожен член суспільства займався своєю справою і не вмішувався у чужі справи, Аристотель розробив вчення про справедливість як предмет етики і справедливість як предмет політики, у концепції Епікура справедливість виступає як природне право, а у Цицерона - як принцип «не зашкодь». Епоха середньовіччя проблему справедливості повязує з іменами Фоми Аквінського та Раймонда Луллія, а Новий Час представляє для її розвязання імена Гуго Гроція («справедливі» і «несправедливі» війни), Френсіса Бекона («всезагальна справедливість»), Томаса Гоббса (справедливість як воля давати кожному його власне, «меч справедливості»), Джона Локка (теорія невідчужуваних прав), Шарля Монтескє («дух законів»), Ж.-Ж.Руссо («всезагальна рівність»), Христіана Томазія (рівність справедливості і моралі). Духовно-політична ситуація ХІХ-ХХ ст. продемонструвала необхідність повернення до проблем природного права, в тому числі до нового осмислення питань рівності, свободи, справедливості.
Список литературы
істина справедливість духовний очищення
1. Ролз Дж. Теорія справедливості / Пер. з англ. - К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. - 822 с.
2. Пашук А.І. Іван Вишенський - мислитель і борець. - Львів, 1990. - 176 с.
3. Вишенський І. Твори. - К.: Держлітвидав, 1959. - 270 с.
4. Яременко П.К. Іван Вишенський. - К.: ВШ, 1982. - 142 с.
5. Вышенский И. Сочинения: М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1955. - 372 с.
6. Нічик В.М., Литвинов В.Д., Стратій Я.М. Гуманістичні та реформаційні ідеї на Україні ( ХУІ-поч. ХУІІ ст.). - К.: НД, 1990. - 384 с.
7. Вишенський І. Твори. Переклад з книжної української мови В.Шевчука. - К.: Дніпро, 1986. - 247 с.
8. Франко І. Іван Вишенський і єго твори. - Львів, 1895.
9. Нерсесянц В.С. Философия права. - М. : Норма, 2004. - 656 с.
10. ГАДЖИЕВК.С. Политическая философия / Отд-ние экон. РАН; науч.-ред. совет изд-ва «Экономика». - М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1999. - 434 с.
11. Азаркин Н.Н., Левченко В.Н., Мартышин О.В. История политических учений. - М.: ПРО История политических и правовых учений / Под ред. д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянц. - М: ИНФРА-М - НОРМА, 1997. - 237 с.
12. Чичерин Б.Н. Политические мыслители древнего и нового мира. - СПБ.: СПЕКТ, 1996. - 215 с.