Подолання "міфу війни", або від якої спадщини ми відмовляємося: науковий дискурс, політика пам"яті та сучасні виклики (з приводу 70-річчя перемоги над нацизмом і фашизмом) - Статья
Національно-визвольний рух ХХ століття як приклад перешкоджання позиції держави складанню адекватних уявлень суспільства про доленосні події для української нації. Історичне знання - ефективний інструмент політтехнологій та електоральних практик.
Аннотация к работе
Портнов, у сучасних Росії та Білорусі на офіційному рівні значно легше звертатися до міфології перемоги, оскільки там відсутній рівний за силою національний наратив, що спирався б на національну традицію, регіональну память, на відміну від України, де наратив націоналістичного підпілля конкурує з наративом Великої Вітчизняної війни. Термінологічні баталії, що тривають донині, набули для політикуму та значної частини громадян України політичного сенсу, а для науковців - методологічного, оскільки в останньому випадку йшлося про принципово новий спосіб мислення та підхід до реконструкції подій від серпня 1939 (і навіть раніше) до вересня 1945 рр., а не в канонізованих рамках 22 червня 1941 - 9 травня 1945 рр. Мало хто памятає тепер, якого тиску зазнало керівництво академічного Інституту історії України, коли вирішило дати профільному підрозділу установи нову назву - відділ історії України періоду Другої світової війни (замість «історії Великої Вітчизняної війни»). Та коли в головній редколегії «Книги Памяті України» почали превалювати представники лівого спектра громадських організацій, стало зрозуміло, що йдеться про підготовку чергової версії такої собі історії України «у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу». За домовленістю президентів України та Польщі від 6-7 грудня 2007 р. група фахівців з Інституту історії України НАНУ, Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» підготували попередні варіанти концепції експозиції України в Аушвіц-Біркенау та передали її на розгляд міжвідомчої робочої групи, сформованої згідно з наказом Міністерства культури і туризму України №163/0/16-09 від 20 березня 2009 р. Ще кілька років завдяки ентузіазму групи дослідників з Інституту історії України НАНУ та Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» та за підтримки Державної архівної служби України тривав збір документів, матеріалів і речових реліквій для національної експозиції.