Податково-правовий компроміс інтересів платника податків і держави - Автореферат

Відкритий Міжнародний університет розвитку людини «Україна» Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукЗокрема Закон України „Про соціальний діалог в Україні” від 23 грудня 2010 року визначив принципи на основі яких здійснюється соціальний діалог та загалом націлений на врегулювання ситуацій, що потребують врахування інтересів приватних субєктів та держави, встановлює нові форми досягнення компромісу. Відсутність теоретичного обґрунтування податково-правового компромісу і недостатнє врегулювання на рівні закону підстав та форм його досягнення як при регулюванні податкових відносин, так і на практиці, викликає значні непорозуміння між носіями публічного та приватного інтересів з приводу мобілізації фінансових ресурсів з метою утворення публічних фондів коштів. Застосовуючи формально-догматичний метод, було досліджено правову природу та зміст податково-правового компромісу в другому розділі „Поняття та зміст податково-правового компромісу інтересів платника податків і держави” (підрозділи 2.1. та 2.2.), здійснювалася зовнішня наукова обробка емпіричного матеріалу, формулювалися визначення та загальна концепція дисертаційного дослідження (підрозділи 1.2., 3.1 та 3.2). Конкретно-історичний метод застосовувався для розкриття еволюції доктринальних підходів до податково-правового компромісу в першому розділі „Еволюція доктринальних та конституційних підходів до розуміння податково-правового компромісу інтересів платника податків і держави” (підрозділ 1.1). Використання структурно-системного методу дало можливість автору визначити види юридичних форм податково-правового компромісу та його методи в третьому розділі „Юридичні форми та методи податково-правового компромісу інтересів платника податків і держави” (підрозділи 3.1 та 3.2).Розділ 1 „Еволюція доктринальних та конституційних підходів до розуміння та сутності податково-правового компромісу інтересів платника податків і держави” складається з двох підрозділів, в яких досліджуються історично сформовані підходи до розуміння та сутності податково-правового компромісу як узгодження публічних та приватних інтересів у податкових правовідносинах. Розділ 2 „Поняття та зміст податково-правового компромісу інтересів платника податків і держави” містить два підрозділи в яких зясовується поняття податково-правового компромісу інтересів платника податків і держави; схарактеризовано поняття та види публічного податкового інтересу; визначено сутність приватного податкового інтересу; проаналізовано зміст податково-правового компромісу; охарактеризовані права та обовязки держави як учасника податково-правового компромісу; досліджені права та обовязки платника податків як учасника податково-правового компромісу; визначені гарантії реалізації прав субєктів податково-правового компромісу. „Поняття податково-правового компромісу інтересів платника податків і держави” наголошується, що податково-правовий компроміс „генетично” повязаний з категорією „інтерес”. „Зміст податково-правового компромісу інтересів платника податків і держави”, який складається з трьох пунктів, визначено, що змістом податково-правового компромісу є саме узгодження прав та обовязків платника податків і держави як носіїв визнаних та захищених законом інтересів. „Юридичні права та обовязки платника податків” акцентується увага на тому, що платник податків як представник приватного інтересу у податково-правовому компромісі наділяється цілою низкою прав, котрі мають такі риси: 1) право платника податків - це передбачена нормою податкового законодавства міра його можливої поведінки; 2) право платника податків означає, що він може будувати модель своєї поведінки на власний розсуд, але в межах дій, не заборонених законом, і може здійснювати вчинки, передбачені нормами податкового законодавства, в тій мірі, в якій це передбачено податковим законом; 3) невикористання платником податків свого права не означає його припинення; 4) право повинно наділятися такою ознакою як можливість його здійснення платником податків в будь-який час, поки воно існує, тобто мається на увазі часові межі здійснення права, які залежать від податкового, звітного періоду; 5) до осіб, які протидіють платнику податків в реалізації ним своїх прав, повинні застосовуватися заходи державного примусу, котрі в кінцевому результаті допомагають платнику податків реалізувати своє законне право.У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання податково-правових відносин,, які відбуваються в ході досягнення податково-правового компромісу інтересів платників податків та держави.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ