Вирішення наукового завдання побудови дієвого податкового механізму державного регулювання соціально-економічних процесів. Розгляд теоретичних засад податкової політики на основі ширшого застосування потенціалу регулювальної функції податків в країні.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняЗахист відбудеться "11" травня 2011 року о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.03 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запропоновано нове вирішення наукового завдання побудови дієвого податкового механізму державного регулювання соціально-економічних процесів, у рамках якого уточнено теоретичні засади податкової політики на основі ширшого застосування потенціалу регулювальної функції податків та напрями удосконалення елементів та організаційного забезпечення податкового механізму. податковий економічний державний Досліджено напрями впливу регулювальної функції податків на соціально-економічний розвиток, розглянуто підходи до визначення критеріїв оптимальності податкової системи, обґрунтовано теоретичні засади побудови та функціонування податкового механізму державного регулювання соціально-економічних процесів. Здійснено аналіз ефективності застосування в Україні таких елементів податкового механізму, як податкові пільги, спрощені податкові режими, податкова амортизаційна політика, екологічні платежі, оподаткування доходів громадян.В умовах ринкових відносин, коли відбувається швидкий розвиток підприємницької діяльності, а соціальна сфера потребує особливої уваги з боку держави, податкова політика має бути виваженою і стабільною, виконувати не лише фіскальну функцію, а й функцію стимулювання соціально-економічних процесів. З огляду на це особливої актуальності набуває опрацювання теоретичних засад побудови оптимальної податкової системи та методичних підходів до підвищення ефективності податкового механізму державного управління соціально-економічними процесами. Питанням стимулювальної і регулювальної функцій податків та їх використанню як основного інструменту державного управління соціально-економічними процесами в Україні, а також проблем підвищення ефективності вітчизняної системи оподаткування були присвячені праці С. Роль автора полягає у розробці пропозицій щодо вдосконалення податкового механізму державного регулювання соціально-економічних процесів, а саме розвитку підприємництва, інвестиційно-інноваційної діяльності, охорони навколишнього природного середовища та формування доходів і заощаджень населення в Україні. Теоретичні положення дисертаційної роботи щодо систематизації теоретико-методичних засад податкової політики на основі ширшого застосування потенціалу регулювальної функції податків використовуються при підготовці магістрів з державного управління та спеціалістів зі спеціальностей "Менеджмент організацій" і "Управління персоналом і економіка праці", зокрема, при розробці та викладанні навчальних дисциплін: "Податки та податкова політика", "Фінанси", "Державні фінанси і бюджетний процес", а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (Акт про впровадження від 05.01.11) .У першому розділі - "Теоретичні засади функціонування податкової системи як інструменту державного управління" - досліджено напрями впливу регулювальної функції податків на соціально-економічний розвиток, розглянуто підходи до визначення критеріїв оптимальності податкової системи та обґрунтовано теоретичні засади побудови та функціонування податкового механізму державного регулювання соціально-економічних процесів. За допомогою регулювальної функції податків можна впливати на збільшення заощаджень, стимулювати інвестиційну та інноваційну діяльність, підтримувати мале підприємництво, сприяти створенню нових робочих місць, демонополізації економіки та розвитку конкурентного ринку, вирішувати ряд питань у соціальній сфері тощо. Запропоновано методичний підхід, згідно з яким, критерій оптимальності податкової системи є власним для кожного з її елементів, які виступають її підсистемами: 1) податкові інститути, що є субєктами податкового адміністрування; 2) податкові законодавчо оформлені правила, що визначають дію податкових механізмів (платники податків, обєкти оподаткування, ставки податків тощо); 3) структура податкової системи - сукупність діючих податків, що дають певний соціально-економічний ефект. Зміст цього рівняння полягає в тому, що податок неповинен зменшувати частину доходу, що необхідна для прожиття, оскільки частка доходу особи, потрібна для підтримання її умовного існування, ототожнюється із прожитковим мінімумом. Оподаткування прибутку, як відомо, здійснює найбільший вплив на процес нагромадження капіталу, тому саме пільги з податку на прибуток повинні мати першочерговий характер, але умовою для їх впровадження повинно бути використання цього капіталу для інвестування інноваційних проектів та пріоритетних галузей економіки.