Теоретико-методологічні основи дослідження податкової політики держави. Особливості сучасного стану податкової політики України, аналіз регулювання та напрямів її розвитку на основі статистичних даних. Основні проблеми, недоліки, шляхи їх вирішення.
Аннотация к работе
Податкова політика України на сучасному етапіУ розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження податкової політики держави» визначається сутність податкової політики, її функції, принципи організації, функції державних органів в Україні щодо податкової політики. У розділі 3 «Напрями вдосконалення податкової політики України» розкриваються основні проблеми, недоліки податкової політики, визначаються можливі шляхи їх вирішення, напрями подальшого розвитку податкової політики України. Податкова політика не має самостійного характеру, оскільки податки, як інструмент впливу на економіку, застосовуються в комплексі з іншими методами її регулювання. 9 ПКУ): податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок; рентна плата за транспортування нафти й нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; плата за користування надрами; плата за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва й хмелярства; мито; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Скасовано збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, податок на промисел, податок на нерухоме майно (нерухомість), збір до Державного інноваційного фонду, збір за проведення гастрольних заходів, збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, гербовий збірПодаткова політика держави разом з бюджетною політикою складає фіскальну політику держави. Субєктами податкової політики в Україні виступають: Верховна Рада України, органи виконавчої влади (Міністерство фінансів, Державне казначейство, Міністерство економіки), органи податкової служби. Розрізняють податкову політику на макроекономічному рівні, тобто державну податкову політику, і на мікроекономічному рівні, тобто податкову політику субєкта оподаткування на рівні підприємства. Податкова політика має власні принципи організації: стабільність, економічну зацікавленість платників податків і держави, гнучкість, рівнонапруженість податкового тиску, економічну ефективність. Ефективність податкової політики проявляється у можливості збільшення джерела доходів держави за рахунок дискреційних або автоматичних змін, здатності визначати прийнятну податкову базу, нейтральності щодо податкових стимулів, направленості на мінімізацію витрат на сплату податків.
Вывод
Податкова політика - це діяльність держави у сфері акумулювання і використання податків. Податкова політика держави разом з бюджетною політикою складає фіскальну політику держави. Субєктами податкової політики в Україні виступають: Верховна Рада України, органи виконавчої влади (Міністерство фінансів, Державне казначейство, Міністерство економіки), органи податкової служби. Розрізняють податкову політику на макроекономічному рівні, тобто державну податкову політику, і на мікроекономічному рівні, тобто податкову політику субєкта оподаткування на рівні підприємства. Податкова політика має власні принципи організації: стабільність, економічну зацікавленість платників податків і держави, гнучкість, рівнонапруженість податкового тиску, економічну ефективність. За характером державна податкова політика може бути дискреційною та антидискреційною. Ефективність податкової політики проявляється у можливості збільшення джерела доходів держави за рахунок дискреційних або автоматичних змін, здатності визначати прийнятну податкову базу, нейтральності щодо податкових стимулів, направленості на мінімізацію витрат на сплату податків.
У 1991 році був прийнятий Закон УРСР «Про систему оподаткування». У 1997 році був прийнятий Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про систему оподаткування», у якому була викладена нова редакція Закону «Про систему оподаткування». Зараз податкову політику України визначає Податковий кодекс, який набув чинності 1 січня 2011 року. Згідно з кодексом зменшилася кількість загальнодержавних і місцевих податків, введено прогресивну шкалу ПДФО, планується зниження ставок ПДВ та податку на прибуток підприємств.
Середній податковий тягар в Україні за 2005-2010 роки склав 22,6%. Однак при суворому дотриманні податкового законодавства цей показник складав би 40-42% - більше за показники розвинених європейських країн. Близько половини економічно активних субєктів господарювання в Україні знаходиться в тіні і, як мінімум, половина платників податків приховують свої доходи від оподаткування. В останні роки зростає частка надходжень від непрямих податків. Це явище не можна оцінювати однозначно, оскільки непрямі податки мають як переваги, так і недоліки. Також в Україні не використовується повною мірою прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб.
Основною метою проекту Податкового кодексу є зведення значної кількості законодавчих та нормативних актів до єдиного Закону. Крім цього, передбачається скорочення кількості податкової звітності та спрощення системи документообігу. Податковий кодекс має ряд недоліків: відстрочка впровадження місцевого податку на нерухоме майно, скорочення кількості осіб, які матимуть змогу працювати за спрощеною системою оподаткування, встановлено заборону на можливість працювати на єдиному податку абсолютно всім юридичним особам.
Прийняття Податкового кодексу є дещо поспішним, а тому і зміст його потрібно постійно удосконалювати. Сучасна податкова система України зберігає низку суттєвих недоліків, які є системними: надмірно високі порівняно з доходами витрати на сплату податків, відсутність стабільного регулювання оподаткування, значні затрати часу на нарахування і сплату податків. Можливими шляхами вирішення цих проблем можуть бути: зменшення кількості податків та спрощення алгоритму їх нарахування, зниження податку на прибуток підприємств і зрівняння його ставки зі ставкою ПДФО, диференціювання ставки податку на прибуток підприємств залежно від ефективності роботи підприємства, спрощення вимог до амортизації активів підприємств, скасування деяких пільг з ПДВ разом із зниженням ставки ПДВ до 16%. Доцільно використовувати різні ставки ПДВ для різних груп товарів. Податкову систему країни треба змінювати таким чином, щоб більш враховувались економічні інтереси обох сторін - держави і платників податків, а також усувалась зацікавленість платників податків в ухилянні від їх сплати.
Список литературы
1. www.worldbank.org.ua/ - сайт Світового банку
. «Проблеми податкової системи України та актуальні шляхи їх вирішення, як передумова ефективного функціонування економіки держави» [Електронний ресурс]. - [Режим доступу] #"justify">Ісаченкова О.Г., Шунькіна Г.О. «Шляхи удосконалення податкової системи України» Електронний ресурс]. - [Режим доступу] #"justify">. #"justify">5. #"justify">. #"justify">. http://www.rusnauka.com/35_OINBG_2010/Economics/75596.doc.htm - стаття «Підводне каміння» нового Податкового кодексу України»