Обґрунтування пропозицій щодо основних напрямків податкового регулювання екологічних проблем в Україні в умовах ринкової економіки. Необхідність виділення підсистеми екологічних податків в податковій системі України. Аналіз досвіду розвинених країн.
Аннотация к работе
Харківський національний університет ім. Податкові регулятори екологічної безпеки перехідної економіки УкраїниРобота виконана в Харківському національному університеті ім. Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент ГЛУЩЕНКО АЛЛА СЕРАФИМІВНА, Харківський національний університет ім. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ГАЛУЗА СТАНІСЛАВ ГРИГОРОВИЧ, Харківський національний університет ім. Захист відбудеться "1" березня 2002 року о 1515 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.Екологія впливає на всі сфери людської діяльності, охоплює практично всі сторони життя на Землі. Несприятливий вплив на навколишнє середовище прийняв катастрофічні масштаби, особливо в Україні, де відбулась Чорнобильська катастрофа та мають місце інші техногенні випадки. В сучасних умовах екологічна безпека виступає найважливішим чинником формування ринкової економіки, переходу до нової моделі економічного росту. Вони мають найсильніший вплив на субєктів господарювання і здатні різко змінити їх відношення до екології. Подальше дослідження передбачає визначення порядку їх встановлення, обчислення, сплати та використання отриманих сум; визначення якісного впливу цих податків на екологічні процеси.Сучасне дослідження проблем екології виявляє багато протиріч, повязаних з регулюванням екологічної безпеки через податки. Основні - податки і збори, що сплачуються основною масою платників податків (податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів, плата за воду, плата за землю). Специфічні - податки і збори, що сплачуються визначеною категорією платників податків (відрахування за геологорозвідувальні роботи). Головні - це податки і збори, що забезпечують переважну частину фінансових ресурсів від платників податків (плата за землю, податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів). Це стосується, насамперед, перегляду механізму нарахування таких податків, як плата за землю і податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.У результаті проведеного в дисертаційній роботі дослідження можна зробити такі висновки та пропозиції: Комплексний аналіз податкового регулювання екологічних процесів в умовах ринкової економіки повинен передбачати виділення податкових відносин екологічного напрямку. Розробка теоретичних основ податкової екології спирається на визначення окремої групи податків - екологічних, розробку таких їх функцій як фіскальна, ресурсозберігаюча, контрольно-стимулююча, розкриття їх змісту та розробку відповідної класифікації. Визначну роль в обґрунтуванні механізму функціонування екологічних податків відіграє розробка відповідної моделі податкової системи держави з виділенням в ній підсистеми екологічних податків. Фінансовою основою виділення підсистеми екологічних податків може стати Єдиний державний екологічний фонд, у звязку з чим важливо розробити завдання фонду, напрямки його доходів та видатків як на державному рівні, так і на рівні його регіональних відділень, сформувати напрямки розподілу та перерозподілу коштів, як внутріфондових, так і зовнішніх, наглядно відобразити участь підприємств у формуванні фонду. Наші рекомендації зводяться до наступного: 5.1 З огляду на сформовану екологічну обстановку в державі необхідно задіяти всі наявні (створюючи, по можливості, нові) регулятори забезпечення екологічної безпеки, у тому числі і податкові.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У результаті проведеного в дисертаційній роботі дослідження можна зробити такі висновки та пропозиції: Комплексний аналіз податкового регулювання екологічних процесів в умовах ринкової економіки повинен передбачати виділення податкових відносин екологічного напрямку. Завдяки цьому відображається цілісна картина податкової екології, її склад і структура.
Розробка теоретичних основ податкової екології спирається на визначення окремої групи податків - екологічних, розробку таких їх функцій як фіскальна, ресурсозберігаюча, контрольно-стимулююча, розкриття їх змісту та розробку відповідної класифікації.
Визначну роль в обґрунтуванні механізму функціонування екологічних податків відіграє розробка відповідної моделі податкової системи держави з виділенням в ній підсистеми екологічних податків.
Фінансовою основою виділення підсистеми екологічних податків може стати Єдиний державний екологічний фонд, у звязку з чим важливо розробити завдання фонду, напрямки його доходів та видатків як на державному рівні, так і на рівні його регіональних відділень, сформувати напрямки розподілу та перерозподілу коштів, як внутріфондових, так і зовнішніх, наглядно відобразити участь підприємств у формуванні фонду.
На даний час в державі відсутня комплексна державна податкова політика, яка регулювала б екологічні процеси. Назріла потреба зміни напрямків податкового реформування, розвороту податкової політики до участі в рішенні екологічних проблем. Без податкової складової сьогодні неможливо забезпечити ефективність екологічної політики. Це вимагає прийняття невідкладних заходів у сфері оподатковування. Наші рекомендації зводяться до наступного: 5.1 З огляду на сформовану екологічну обстановку в державі необхідно задіяти всі наявні (створюючи, по можливості, нові) регулятори забезпечення екологічної безпеки, у тому числі і податкові. До податкових регуляторів варто віднести не тільки екологічні податки, але і різноманітні штрафні і фінансові санкції.
Крім "каральних" мір повинні існувати і різного роду "заохочувальні" санкції (наприклад, у виді ряду пільг за поліпшення екологічного стану). Тому цілком обґрунтоване створення в державних податкових інспекціях екологічних відділів, у яких буде зосереджена вся робота з обліку і контролю за правильним нарахуванням і сплатою екологічних податків з застосуванням податкових санкцій до порушників.
5.2 Комплексний аналіз стану екологічного оподатковування показав недостатність статистичної бази і необхідність розвитку статистики щодо екологічних податків.
5.3 Необхідна широкомасштабна зміна податкового механізму з урахуванням впливу платників податків на екологічний стан природних ресурсів.
5.4 Алгоритм розрахунку транспортного податку повинний бути складений з урахуванням екологічної шкоди від вихлопних газів, в основу якого покладений фактор наявності (відсутності) каталітичних нейтралізаторів у транспортних засобах. Оснащення транспортних засобів каталітичними нейтралізаторами сприяє різкому зниженню рівня концентрації шкідливих компонентів в атмосфері.
5.5 Сучасний рівень розвитку інформаційних технологій дозволяє на нових методологічних підходах вирішувати еколого-економічні задачі, що включають оцінку стану сировинної бази, трансформацію антропогенних впливів і встановлення ставок податкових платежів. При використанні інформаційних технологій схема розрахунку плати за землю значно спрощується, вирішуючи одночасно з цим питання регулювання екологічного стану природних ресурсів.
І нарешті, щоб спочатку помякшити, а потім розвязати складний комплекс проблем, звязаних з екологічно стійким економічним розвитком, потрібні тривалі цілеспрямовані зусилля на державному і міждержавному рівнях.
Список литературы
Статті у фахових наукових виданнях: Глущенко В.В., Балахничева В.М. (Лалаева В. М.) Становление и развитие налогообложения с учетом исторического аспекта // Вестник Харьковского государственного университета. Экономическая серия. № 392. - Харків, 1997. - С.99-103.
Особистий внесок здобувача: розглянуто історичні етапи формування податкової системи.
Балахничева В.М. (Лалаева В. М.) Эколого-экономическая взаимосвязь в сфере налогообложения // Вестник Харьковского государственного университета. Экономическая серия. № 398. - Харків, 1998. - С.99-101.
Глущенко А.С., Лалаева В.М. Налоговое регулирование экологических процессов в промышленно развитых странах // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна. Економічна серія. № 459. - Харків, 1999. - С. 203-206.
Особистий внесок здобувача: проаналізовано стан розвитку екологічного оподаткування у промислово розвинутих країнах.
Лалаєва В.М. Податкове регулювання екологічного стану земельних ресурсів // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна. Економічна серія. № 508. - Харків, 2001. - с. 199-201.
Глущенко А.С., Лалаева В.М. О государственном экологическом фонде // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна. Економічна серія. № 530. - Харків, 2001. - С.213 - 218.
Особистий внесок здобувача: обґрунтована доцільність створення Єдиного державного екологічного фонду та розроблено механізм його функціонування.
Тези доповідей: Балахничева Л.Н., Балахничева В.М. (Лалаева В. М.) Эколого-экономические проблемы устойчивого развития общества // Труды экологического семинара "Социально-экономические и технические проблемы экологии сибирского региона". - Новосибирск, Новосибирская государственная академия водного транспорта (НГАВТ), Сибирское отделение международной академии экологии и природопользования (СО МАЭП), Международная кафедра ЮНЕСКО "Экологическое образование в Сибири", 1998. - С.142-147.
Особистий внесок здобувача: запропоновано формування нової моделі суспільства щодо вирішення еколого-економічних проблем.
Харченко А.С., Балахничева В.М. (Лалаева В. М.) Основы налогообложения и экология // Труды экологического семинара "Социально-экономические и технические проблемы экологии сибирского региона". - Новосибирск, Новосибирская государственная академия водного транспорта (НГАВТ), Сибирское отделение международной академии экологии и природопользования (СО МАЭП), Международная кафедра ЮНЕСКО "Экологическое образование в Сибири", 1998. - С.183-186.
Особистий внесок здобувача: запропоновані головні шляхи стабілізації екологічного становища у взаємозвязку з оподаткуванням.
Балахничева В.М. (Лалаева В. М.). Эколого-экономическая взаимосвязь в сфере налогообложения // Региональная политика Украины: Научные основы, методы, механизмы. Сб. научных трудов. По материалам докладов международной научно-практической конференции. г. Львов.21-23 мая 1998 г. В 3-х частях. НАН Украины. - Львов, Институт региональных исследований, 1998. - Ч 1. - С. - 380-384.
Балахничева В.М. (Лалаева В. М.). Реформирование налоговой системы с учетом общественных интересов // Научно-методическая конференция "Проблемы реформирования образования в ВУЗАХ разных форм собственности", 12 сентября 1998 г. - Херсон, Межрегиональный институт бизнеса, 1998. - С.68-72.
Лалаева В.М., Балахничева Л.Н. Налоговая экология как обособленное звено финансовой системы // Труды юбилейного экологического семинара "Социально-экономические и технические проблемы экологии Сибирского региона". - Новосибирск, НГАВТ, 2000. - С.417-421.
Особистий внесок здобувача: запропонував створення екологічного фонду на базі податкової екології.
Лалаева В.М. Налоговое регулирование экологических процессов в промышленно развитых странах // Материалы юбилейной научно-технической конференции профессорско-преподавательского состава НГАВТ и инженерно-технических работников речного транспорта и других отраслей. Ч.2. Секция "Экология". - Новосибирск, НГАВТ, 2001. - С.124-127.