Дослідження особливостей і суперечностей сучасної податкової політики у країнах ЄС. Аналіз змін в оподаткуванні нашої держави в контексті європейського досвіду податкового реформування. Розробка пропозицій щодо подальшої реформи податкової системи країни.
Аннотация к работе
М Е Л Ь Н И К, професор, доктор економічних наук, проректор з наукової роботи Європейського університету, Т. В. К О Щ У К, старший науковий співробітник відділу фінансів інституційних секторів економіки ДННУ “Академія фінансового управління”Досліджено особливості та суперечності сучасної податкової політики у країнах ЄС і наслідки її реалізації. Проаналізовано зміни в оподаткуванні нашої держави у звязку з ухваленням Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” в контексті європейського досвіду податкового реформування. Надано окремі пропозиції щодо подальшої реформи податкової системи країни.
Ключові слова: стратегія фіскальної консолідації, податкова політика, податкова реформа, ПДВ, акцизний податок, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток.
V. M. M E L ’ N Y K, Professor, Doctor of Econ. Sci., Vice-Rector on Scientific Work of the European University, T. V. K O S H C H U K, Senior Sci. Researcher, Department of Finances of Institutional Sectors of Economy, Academy of Financial Control
(Kyiv)
TAX REFORMS
UNDER CONDITIONS OF A SHARP DEFICIT OF FISCAL RESOURCES: EXPERIENCE OF COUNTRIES OF EC AND UKRAINIAN REALITIES
The specific features and contradictions of the modern tax policy in countries of EC and the consequences of its realization are studied. The changes in the taxation in our state in connection with the approval of Ukraines Law “On the prevention of a financial catastrophe and the creation of preconditions for the economic growth in Ukraine” in the context of the European experience of tax reforms are analyzed. Some propositions about the subsequent reform of countrys tax system are given.
Keywords: strategy of fiscal consolidation, tax policy, tax reform, VAT, excise tax, natural persons income tax, income tax.
Різке погіршення ситуації з наповненням бюджету за економічної та політичної криз в Україні зумовило необхідність коригування податкової політики
Мельник Віктор Миколайович (Melnyk Viktor Mykolaiovych) - e-mail: melnik_viktor@ukr.net; Кощук Тетяна Василівна (Koshchuk Tetyana Vasylivna) - e-mail: koshchuk@meta.ua.
37
ISSN 0131-775X. “Економіка України”. — 2014. — 6 (631) нашої держави, основним завданням якого є зменшення дефіциту фіскальних ресурсів без помітного негативного впливу на соціально-економічні процеси. Крім того, з огляду на підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС особливої актуальності набуває оцінка заходів щодо реформування вітчизняної податкової системи в контексті європейського досвіду змін за схожих економічних, політичних і фіскальних умов.
Теоретико-методологічні засади формування і реалізації податкової політики при погіршенні економічної конюнктури та посиленні розбалансованості державних фінансів, а також податкові реформи у країнах ЄС і Україні вже досліджувалися у працях С.С. Гасанова, Т.І. Єфименко, Ю.Б. Іванова, А.І. Крисоватого, В.П. Кудряшова, І.О. Луніної, А.М. Соколовської, В.М. Федо-сова. Проте недостатньо розробленими залишаються новітні тенденції та наслідки реалізації податкової політики в країнах ЄС, можливі ефекти доволі істотних змін в оподаткуванні нашої держави у звязку з ухваленням відповідного Закону України * та оцінка цих змін у контексті реалій податкового реформування в країнах ЄС. Саме розгляду цих питань і присвячено дану статтю.
Відразу зазначимо, що жодна з країн ЄС у ХХІ ст. не стикалась із загостренням політичної ситуації, яке було б повязане із загрозою бойових дій. Та й щодо країн ЄС це навряд чи є можливим. Певну аналогію можна провести тільки з країнами колишньої Югославії, серед яких лише дві - Словенія і Хорватія - приєдналися до Обєднаної Європи (у 2004 р. і 2013 р. відповідно). Словенії довелося вести війну за незалежність від Сербії в 1991 р., а Хорватії - в 1991-1995 рр. Це позначилося на їх участі в інтеграційних процесах. Якщо стосовно Словенії рішення про початок підготовки її вступу до ЄС було ухвалено в 1993 р. [1] (країна лише через шість років після цього і останньою в ЄС запровадила ПДВ **, наявність якого у складі податкової системи є обовязко-вою умовою приєднання до ЄС), то відносно Хорватії - у 2003 р. Причому вступ останньої спочатку був запланований на 2007 р., але не відбувся через невиконання нею вимог стосовно реформи судової системи, боротьби з корупцією і захисту прав людини, а також через територіальні суперечності зі Словенією [2] (все це тією чи іншою мірою стало “відлунням” згаданої пяти-річної війни).
Звісно, досвід податкових реформ у Словенії та Хорватії під час бойових дій малокорисний для України, оскільки відтоді відбулися істотні зміни в розвитку європейського оподаткування. Важливо інше: військовий конфлікт може спричинити гальмування економічних та інших украй важливих реформ, запровадити тимчасові обмеження або унеможливити використання переваг від участі в євроінтеграції тощо.