Податки на споживання в Україні: організація справляння та фіскальні наслідки функціонування - Автореферат

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Тема: Податки на споживання в Україні: організація справляння та фіскальні наслідки функціонування Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мельник Віктор Миколайович, завідувач кафедри фінансів і банківської справи, ПВНЗ «Європейський університет» (м. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Лісовий Андрій Васильович, завідувач кафедри аудиту та економічного аналізу, Національний університет державної податкової служби України (м.Поряд з цим, саме представники групи податків на споживання - універсальні акцизи - відіграли роль рятівників бюджетів провідних держав світу в умовах гіперінфляції під час двох Світових воєн та низки економічних криз. Таким чином, податки на споживання знову стали безвідмовним фіскальним інструментом в руках держави, що актуалізує дослідження, спрямовані на розробку заходів з їх модернізації. Пошук резервів підвищення їх бюджетоутворюючої ролі та регуляторної ефективності спричинює орієнтацію наукових розробок на оптимізацію складу підсистеми оподаткування споживання, модернізацію елементів окремих податків і зборів, удосконалення методики їх адміністрування. У процесі виконання дисертаційної роботи використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: ретроспективного аналізу - для встановлення тенденцій розвитку податків на споживання та наукового обґрунтування їхніх механізмів; системно-функціональний - для узагальнення сучасних теоретичних концепцій оподаткування споживання; аналізу і синтезу - для деталізації предмета дослідження та взаємопоєднаного вивчення його складових; розрахунково-аналітичний - для виконання аналітичних розрахунків та оцінки ефектів функціонування підсистеми податків на споживання; порівняння - для співставлення тенденцій розвитку підсистеми податків на споживання в різних країнах; експертних оцінок - для вивчення поглядів експертів на окремі проблеми розвитку оподаткування споживання, передбачення реакції платників на законодавчі та управлінські рішення держави; логічного узагальнення - для обґрунтування підходів та пропозицій щодо проектування елементів податків на споживання; графічний і табличний - для забезпечення виконання розрахунково-аналітичної частини дослідження та подання його результатів. Інформаційною базою дисертаційної роботи слугували: праці вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені проблематиці податків на споживання та їх адміністрування; законодавчі і нормативні акти України з питань оподаткування споживання; статистичні дані Державного комітету статистики України; статистичні дані про результати діяльності Державної податкової адміністрації України; звіти Міністерства фінансів України про виконання зведеного бюджету.Здійснений аналіз теоретичних концепцій оподаткування споживання дав можливість зясувати, що наукові дослідження проводилися не за всіма складовими групи податків на споживання, а за основними трьома: митом, індивідуальними та універсальними акцизами. Найдавнішу історію серед податків на споживання має мито. У розділі 2 «Ефективність функціонування податків на споживання в Україні» досліджено структуру вітчизняної підсистеми податків на споживання, проаналізовано їх бюджетоутворюючу роль, регуляторний потенціал та особливості адміністрування, визначено вплив адміністрування податків на споживання на ефективність їх функціонування. Їх питома вага у податкових доходах зведеного бюджету складала з 2005 по 2009р.р. від 52,3% до 58,1%, отже усі інші податки і збори, що справляються в Україні, сукупно забезпечували менші надходження. У розділі 3 «Напрямки реформування підсистеми податків на споживання в Україні» обґрунтовано заходи з оптимізації складу податків на споживання та удосконалення їх елементів в Україні, а також аргументовано пропозиції щодо модернізації адміністрування податків на споживання в Україні.У матеріалах даного дослідження представлено варіант вирішення важливої наукової проблеми, повязаної з модернізацією підсистеми податків на споживання в Україні. порівняно невелика питома вага надходжень від зборів за спеціальне використання природних ресурсів у доходах вітчизняного зведеного бюджету (0,6-0,8%) спричинена низьким рівнем їх ставок (нормативів). Враховуючи, що нині запроваджується уніфікований механізм справляння, варто передбачити обєкт оподаткування та ставку в частині теплової енергії аналогічно збору на електроенергію; бюджетоутворююча роль податку з власників транспортних засобів - фізичних осіб протягом аналізованого періоду (2004-2009 рр.) була досить стабільною. При цьому в Україні використовувалися не всі можливості її нарощування, а з 2011 року податок з власників транспортних засобів був замінений на збір за першу реєстрацію, який характеризується нерегулярністю надходжень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У матеріалах даного дослідження представлено варіант вирішення важливої наукової проблеми, повязаної з модернізацією підсистеми податків на споживання в Україні. Зокрема, обґрунтовано такі основні висновки та пропозиції: - вітчизняна підсистема податків на споживання на сучасному етапі відіграє найсуттєвішу бюджетоутворюючу роль. Провідне значення у цьому контексті належить ПДВ, акцизному податку та миту;

- в Україні наявні резерви нарощування бюджетоутворюючої ролі акцизного податку за рахунок подальшого підвищення його ставок на тютюнові вироби та алкогольні напої. Перш за все необхідною є уніфікація специфічних ставок на тютюнові вироби. Крім бюджетного ефекту вона має спрямування на обмеження споживання менш якісної (отже - шкідливої) продукції. Крім того, існує потреба алгоритмізації індексації специфічних ставок акцизного податку;

- порівняно невелика питома вага надходжень від зборів за спеціальне використання природних ресурсів у доходах вітчизняного зведеного бюджету (0,6-0,8%) спричинена низьким рівнем їх ставок (нормативів). Їх підвищення передбачене Податковим кодексом України, не є достатнім. Кодексом також не передбачено алгоритму індексації ставок в умовах інфляції. Та ж сама проблема характерна і для екологічного податку;

- відчутним бюджетним значенням в аналізованому періоді (2004-2009р.р.) характеризувалися збори у вигляді надбавок до тарифів на окремі енергоресурси (електричну та теплову енергію, природний газ). Зважаючи на досвід розвинених країн, доцільною є їх трансформація в акцизний збір з енергоресурсів. Однак, при розробці Податкового кодексу зазначене не враховане. При цьому, незважаючи на те, що серед платників збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію значаться виробники теплової енергії, кодексом не визначено обєкт оподаткування та ставку збору для цього виду енергії. Враховуючи, що нині запроваджується уніфікований механізм справляння, варто передбачити обєкт оподаткування та ставку в частині теплової енергії аналогічно збору на електроенергію;

- бюджетоутворююча роль податку з власників транспортних засобів - фізичних осіб протягом аналізованого періоду (2004-2009 рр.) була досить стабільною. При цьому в Україні використовувалися не всі можливості її нарощування, а з 2011 року податок з власників транспортних засобів був замінений на збір за першу реєстрацію, який характеризується нерегулярністю надходжень. Отже, варто повернутися до ідеї одного з попередніх проектів, що містив податок на транспортні засоби;

- особливу проблему, представляють місцеві податки (збори) на споживання. Вони практично не виконували своєї основної функції (фіскальної) та не слугували суттєвим джерелом наповнення місцевих бюджетів. Вирішення проблеми вбачається у розширенні їх переліку та запровадженні місцевого податку з реалізації лотерейних білетів;

- не всі складові системи оподаткування споживання мають спрямовуватися лише на акумуляцію бюджетних доходів: держава повинна також користуватися потужними важелями податкового регулювання соціально-економічних процесів. Такі можливості забезпечені регуляторним потенціалом податків. Поєднання споріднених дефініцій та їх адаптація до обєкта дослідження дали змогу сформулювати його визначення: регуляторний потенціал податків - це сукупність їх елементів, які дозволяють реалізувати цілеспрямований вплив на соціально-економічні процеси у ході справляння. Основу регуляторного потенціалу податків на споживання формують податкові пільги;

- пільга з ПДВ у вигляді граничного значення обсягів оборотів (в частині операцій, що підлягають оподаткуванню) в Україні не переглядалася з початку 2000-х років. З метою стимулювання розвитку малого бізнесу у сучасних умовах існує необхідність збільшення її значення в інтервалі 480-780 тис. грн.;

- нульова ставка ПДВ щодо внутрішніх операцій в Україні має обмежену соціальну орієнтованість (на відміну від низки європейських країн), і прийняття Податкового кодексу не ознаменувало зміну ситуації. Хоч її застосування у цьому контексті суперечить Шостій Директиві ЄС, тим не менш можуть розглядатися резерви посилення регуляторного потенціалу вітчизняного варіанту ПДВ за рахунок застосування пільгових ставок щодо окремих товарів першої необхідності та культурного вжитку. Варто уточнити: знижені ставки доцільно вводити тільки щодо товарів, вироблених в Україні;

- Україна використовує значно ширший перелік звільнень від ПДВ та виключень з обєкта оподаткування, ніж рекомендується зазвичай міжнародними організаціями. Це повязано з особливостями соціально-економічного становища в країні на сучасному етапі її розвитку;

- з метою зменшення фіскально-адміністративного тиску на платників ПДВ, забезпечення рівного ставлення до різних їх категорій можна рекомендувати встановлення єдиного квартального періоду звітування з ПДВ;

- екологічний податок (у минулому - збір за забруднення навколишнього природного середовища) апріорі неповинен містити звільнень від сплати, оскільки його завдання - обмежити забруднення. Отже, будь-які звільнення повинні розглядатися як послаблюючі його регуляторний потенціал;

- у контексті досягнення регуляторних і бюджетоутворюючих наслідків функціонування підсистеми податків на споживання в Україні важливими є питання удосконалення окремих напрямків адміністрування цієї групи податків. З метою уніфікації підходів до обліку платників обох видів акцизів, варто запровадити вимоги стосовно окремої постановки на податковий облік платників акцизного податку. В частині удосконалення контрольно-перевірочної роботи при відшкодуванні ПДВ актуалізується питання впровадження диференційованого підходу при визначенні тривалості відповідних перевірок залежно від масштабів платника. Механізм реалізації прискорених камеральних перевірок платників ПДВ потребує удосконалення застосування критеріїв позитивної податкової історії на основі чіткого законодавчого унормування їх переліку. У напрямку покращання масово-розяснювальної та консультативної роботи необхідним є впровадження механізму деіндивідуалізації користування письмовими податковими консультаціями.

Статті у наукових фахових виданнях: 1. Баличев Є.Ю. Бюджетоутворююча роль податків на споживання в Україні / Є.Ю. Баличев // Наукові праці НДФІ. - 2010. - Випуск 3 (52). - С. 29-39. (0,64 д.а.)

2. Баличев Є.Ю. Оподаткування споживання у фінансовій теорії: еволюція поглядів / Є.Ю. Баличев // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №12 (115). - С. 24-28. (0,59 д.а.)

3. Баличев Є.Ю. Регуляторний потенціал ПДВ в Україні та напрямки його нарощування / Є.Ю. Баличев // Наукові праці НДФІ. - 2011. - Випуск 1 (54). - С. 24-33. (0,58 д.а.)

4. Баличев Є.Ю. Ретроспективний аналіз розвитку податків на споживання / Є.Ю. Баличев // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №1 (116). - С. 126-132. (1,0 д.а.)

Публікації в інших виданнях: 5. Баличев Є.Ю. Інтелектуальна та евентуальна історія податків на споживання: логіка подій та основні уроки / Є.Ю. Баличев // Проблеми і перспективи розвитку підприємництва: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, 26 листопада 2010р. - Харків: ФОП Павлов М.Ю., 2010. - С. 46-48. (0,23 д.а.)

6. Баличев Є.Ю. Перспективи нарощування власних доходів місцевих бюджетів / В.М. Мельник, Є.Ю. Баличев // Фінансові механізми сприяння розвитку регіонів: матер. наук.-практ. конф. (16 квітня 2010р., м. Львів) / За наук. ред. чл.-кор. НАН України В.С. Загорського, доц. А.В. Ліпенцева, Л.В. Ходос. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2010. - С. 119-123. (особистий внесок: обґрунтування шляхів нарощування власних доходів місцевих бюджетів - 0,1 д.а.)

7. Балычев Е.Ю. Налоги на потребление в Украине: вопросы классификации, связь фискального и регуляторного потенциала / В.Н. Мельник, Е.Ю. Балычев // Розвиток туристичного бізнесу: Міжнар. наук.-практ. конф., 2011 р., 17-19 березня, м. Донецьк: [матеріали]. - Донецьк: ДОННУЕТ, 2011. - С. 103-105. (особистий внесок: обґрунтування класифікаційних груп податків на споживання, взаємозвязку між фіскальною ефективністю та регуляторними можливостями окремих податків - 0,11 д.а.)