Дослідження архівних документів Державного архіву Миколаївської області періоду Першої російської революції. Таємне листування між канцелярією градоначальника міста Миколаєва та силовими структурами та відомствами у період з 1905 року по 1910 рік.
Аннотация к работе
Події Першої російської революції у Південній Україні на матеріалах Державного архіву Миколаївської області революція листування канцелярія градоначальникЗдавалось, що революція вже остаточно переможена, та деякі архівні документи, зокрема у Держаному архіві Миколаївської області, свідчать, що революція перебувала у режимі стагнації, очікуючи нового потужного соціального поштовху. Перший блок містить в собі протоколи, державні укази, переписку між миколаївським градоначальником та міністерствами стосовно зміни режиму управління місцевостями виходячи з рівня соціальної напруженості у суспільстві. Зокрема, записка до міністра внутрішніх справ від миколаївського градоначальника від 17 грудня 1905 року інформувала уряд про те, що 16 грудня 1905 року революціонерами у Миколаєві було вбито 5 злодіїв-рецидивістів та одного поліцейського, який був перевдягнутий у штатський одяг [3, арк. Про превентивні міри щодо масових безладів зазначається в рапорті, датованим 19 вересням 1905 року, до миколаївського градоначальника від Миколаївського поліцмейстера, де йшлося про організацію масових нічних рейдів поліції разом з військами по всіх районах місті. Серед справ розкритих слідчим є справи безпосередньо повязані з діяльністю революційних партій в Херсонській губернії:1) права про захоплення типографії Гошкевича та друк в ній представниками партії есерів нелегальних прокламацій; 2) Справа о діяльності у місті Херсоні організації комуністів-анархістів, які вчинили три збройні пограбування, займались вимаганням грошей у власників крамниць, кинули бомбу в крамницю Фріке (відмовився платити - авт.) та агітували до насилля учнівську молодь; 3) Справа про діяльність у місті Херсоні групи анархістів-індивідуалістів, які займалися вимаганням грошей; 4) Справа про вбивство «засудженого» на смерть херсонською партією есерів Ісідора Голубова [14, арк.